П'ять історій майстра Анатолія Бондаренка
1. Перший свій годинник продав вісім років тому. Працював у фірмі, що займалася кондиціонерами і сантехнікою. Був заступником генерального директора. Хотів мати власну справу, тому вирішив звільнятися. Мене не відпускали. У вільний час зробив кілька годинників і став продавати по вихідних на Петрівці. Місяць поспіль до мене підходив чоловік у кепці і великих навушниках. Мовчки ставав біля стола і кивав головою. Брав мідний годинник із назвою "Котли номер 13", показував великим пальцем угору і йшов. Жодного разу і слова не промовив. Думав, німий. Однієї суботи він підійшов і каже: "Дак сколько стоят ваши часы?" Я отетерів. Продав йому за 300 гривень. Був на сьомому небі від щастя. У понеділок мені подзвонив шеф. Сказав йому: "На роботу більше не прийду".
2. Якось прийшов чоловік із барсеткою, як у бандита. Заговорив низьким голосом: "У мене тут это, бухгалтер. Нужно ей часы сделать офигенные. Но она блондинка". Я замислився. "Что тут думать? Скажи только, сколько денег нужно, и сделай".
Корпус із дерева і циферблат пофарбував у білий колір – під емаль. Зробив білий шкіряний ремінець. Поставив японський годинниковий механізм і одну секундну стрілку білого кольору. Більше нічого. Про всяк випадок біля себе тримав комплект запасних стрілок. Думав приладнати ще одну, якщо замовник попросить.
Він прийшов наступного дня. Подивився – усе біле і жодної цифри. "А как же по ним время смотреть?" – спитав. Потім сам собі відповів: "А зачем блондинке оно надо?" Я цю модель так і назвав "Для блондинок".
3. Кілька років тому чоловік замовив годинник на подарунок своїй дівчині. Попросив, щоб був якийсь напис. Я вже мав готову модель у майстерні з видряпаним словом "капець" на циферблаті. Так годинник і називався. Чоловіку сподобався, забрав його.
Через два дні подзвонила його дівчина. Попросила про зустріч. У майстерні сказала: "Раніше ніколи це слово не вживала. А тепер воно стало паразитом. Постійно повторюю – це просто капець. Ви можете забрати напис?"
Зробив новий циферблат. Та дівчина раз на рік приносить годинник на профілактику – почистити чи поміняти батарейки. Коли телефонує, каже: "Це Юля. Власниця годинника "Капець".
4. Кілька років тому створив модель "Дух машини". Замовили на подарунок бізнесмену з Москви. Має турбіну, яка виступає вгору на кілька сантиметрів. Матеріали – латунь і дерево. Ремінець із коричневої шкіри. Замовник просто з аеропорту планував поїхати на свято і вручити подарунок. У літаку вирішив подивитися на годинник. Відкрив і побачив, що хвилинна стрілка відпала. Як приземлився, подзвонив мені. Було соромно. Порадив піти в найближчу годинникову майстерню. Телефоном пояснював майстру, що робити. Годинник подарували із запізненням на 30 хвилин.
5. Якось жінка замовила модель із маленьким циферблатом і тонким шкіряним ремінцем. Коли зробив, секундна стрілка чіплялася за скло. Годинник зупинявся. Постійно його підкручував. Для перевірки носив кілька днів сам. Після того як віддав замовлення, жінка двічі на тиждень приїжджала в майстерню ремонтувати його. Так тривало кілька місяців. Тоді вибачився перед нею і запропонував повністю переробити. Клієнтка відмовилася: "Мене влаштовує ця модель. Завдяки їй познайомилася з чоловіком – коли їздила до вас у майстерню. Через місяць справлятимемо весілля". Ще раз подякувала за несправний годинник. Сказала, він вирішив її головну проблему.
6 
35413
Коментарі