НАТАЛЯ ВИСОЦЬКА ПРОВЕЛА 509 ВЕСІЛЬ
НАЙОРИГІНАЛЬНІШЕ СВЯТО, ЯКЕ ВЕЛА, – ВЕЧІРКА НА ЧЕСТЬ РОЗЛУЧЕННЯ. Заможного 40-річного чоловіка дружина шантажувала дітьми, хотіла забрати весь бізнес. Він намагався домовитися – безрезультатно. Зрештою, віддав жінці кілька готелів, квартиру, автомобіль, а сам залишився жити в маленькому готелі з автозаправкою. На святі було 42 гостя – тільки чоловіки, без дружин. Замовник поставив умову: говорити про що завгодно, тільки не про жінок. Провела конкурс краси серед чоловіків.
НАРЕЧЕНА ЗАХОТІЛА, ЩОБ ЇЇ ВКРАВ ДРАКОН. Весілля гуляли в кафе на другому поверсі. Дівчина каже: "Я вийду на балкон. Ти, Наташа, оголосиш, що наречену вкрали. Після чого жених повинен туди залізти по канату і врятувати мене". Погоджуюся, все записую, а потім не витримую: "А ви уявляєте, як наречений у костюмі лізтиме до вас?" Вона: "Нічого, він спортсмен". Здивовано дивилися на мене гості, коли я казала: "Вогнедишний дракон украв нашу наречену!" Молодий зняв піджак, черевики і в шкарпетках поліз по канату. Заліз, поцілувалися, всі задоволені. Правда, четверо хлопців, які тримали канат, ледь із балкона не звалилися. Вони худенькі, а наречений – здоровий мужик.
НА ВЕСІЛЛЯ В СТИЛІ ХЕВІ-МЕТАЛ ЗАМІСТЬ ДОВГОЇ ВЕЧІРНЬОЇ СУКНІ Й ВЕЛИКИХ СЕРЕЖОК ОДЯГНУЛА ШКІРЯНІ ШТАНИ, ПРИЙШЛА ВСЯ В ЛАНЦЮГАХ. Наречена співала в рок-гурті, наречений – байкер. Готувалися п'ять місяців. Усе було стилізовано: бандани, ланцюги, шкіряний одяг, навіть торт – у вигляді рок-гітари. Батьки молодят прийшли у порваних джинсах, футболках і в банданах. Їм було незатишно, але всі гості – такі ж. На нареченій – весільна сукня-трансформер і браслети з шипами. Я говорила на байкерському жаргоні, а наприкінці виїзної церемонії прочитала реп. Мене попередили: слово кохання має звучати тільки раз, романтики – мінімум або взагалі без неї. "О'кей", – кажу. І провокую: "Якщо весілля брутальне, навіщо вам свідоцтво про шлюб? Чи потрібен документ, якщо є любов?" Гості мене підтримують: "Ні, не потрібен". І я починаю рвати свідоцтво про шлюб на дрібні шматочки. Мати нареченої: "Наташа, що ви робите?" А всі: "Вау! Клас! Браво!" Кричать, свистять, бібікають байками. Порвала на дрібні шматочки й розкидала. Потім вони замовили дублікат.
ДРУЗІ НАРЕЧЕНОГО ВКРАЛИ МОЛОДУ. ПОСАДИЛИ НА ОГЛЯДОВЕ КОЛЕСО, ЗАМОВИЛИ 10 КІЛ. Приїжджають наречений зі свідком – компанія пропонує: залазь на кабінку. Проїдеш одне коло на даху – і дівчина твоя. Наречений пручається – небезпечно! Таки вмовили його, але в останній момент втрутилися працівники атракціону. Наступна ідея – будеш стріляти в тирі, доки виграєш найбільшу іграшку. Компанія розділяється: частина залишається на колесі, решта йде з нареченим. А вже пізно, насилу знаходять відкритий тир. Він грошей з собою не взяв – платити нічим. Умовляють господаря тиру постріляти в борг. Наречений пуляє добре, але іграшки всі – маленькі. Завдання ускладнюють: вибити 10 із 10. Коли повернулися по наречену, хлопці накатали понад 30 кіл – приблизно на тисячу гривень.
КЛАСИЧНИЙ ВАРІАНТ ВИКУПУ НАРЕЧЕНОЇ – ЇЇ ПОДРУГИ ПРИДУМУЮТЬ ПАРУ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ЖЕНИХА, А БАБУСІ-СУСІДКИ ВИМАГАЮТЬ ЦУКЕРКИ І ГРОШІ. Я роблю це з іграми та конкурсами. Якось чекаю молодого біля під'їзду. Він повинен був вибрати наречену за запахом, на кожному поверсі було своє випробування. Раптом дзвонить молода: я вже у нього. Хлопець з іншого боку під'їхав на автовишці, заліз у вікно й забрав кохану. Він із самого початку просив не морочитися: "Краще над гостями "познущайся". У день свого весілля я хочу відпочивати".
РОМАН ПОПРОСИВ ОРГАНІЗУВАТИ ОСВІДЧЕННЯ. Працював суддею, а дівчина Олена – у Службі безпеки. Попередив, що вона дуже серйозна, різка й, до того ж, він із нею посварився. Кажу: "Спочатку помирися". Бути у сварці й освідчуватися – небезпечно. "Ні, я впевнений". О сьомій ранку – ми в неї у дворі, благо вікна квартири виходили на протилежний бік будинку. Організували єдину в місті білу ковану карету з білим конем. Посипали доріжку пелюстками троянд. Були дві маленькі хрещениці Романа – 4 і 5 років. У білих сукнях, з кошиками – як двоє янголят. Коли Олена скаже "так", вони посипатимуть пару пелюстками. Тут же на кованих білих стільчиках – квартет музикантів, теж у білому. Наречений – з букетом червоних троянд. Він – біля під'їзду, ми – коло карети. Двері відчиняються – оператор знімає, вступає оркестр. Але замість дівчини виходить чоловік. Бачить нас і сахається. Показую – відбій. І так разів 10. Усі виходять, лякаються, по трояндах не ступають – завертають під балкон. Нарешті – вона! Побачила нас і показує не знімати. І грубо: "Романе, що ти тут робиш? Чого ти хочеш?" Вони між собою розбираються, я нічого не чую. Але розумію: щось не так. Вона йому навіть не усміхається. Роман намагається обійняти, вона штовхає. Він дарує квіти – вона не хоче брати. Показує коробочку з обручкою, а дівчина говорить: "Ні". Відвертається і йде. Роман наздоганяє: "Аля, Аля!" Ефект – нуль. Я підійшла, Романа – вбік, і вмовила Олену проїхати на роботу в кареті. Це єдине, на що вона погодилася. Через два роки Роман все-таки одружився з Оленою. Але іншою.
3 
1
Коментарі