Туристичний агент оглядає готель за 30 хвилин
Агентів готують факультети туризму в багатьох вузах. Але це мало що дає. Бо навчають інформації, яка до реальності не має ніякого стосунку. Випускники приходять до нас. Одне питання вводить їх у ступор. Наприклад: "Що таке курорт Шарм-ель-Шейх?"
Коли нам потрібні турагенти, організовуємо безкоштовні курси півтора-три місяці. Після кожного циклу – екзамени. Визначаємо, хто залишиться.
Турагент перші місяці має куратора – "няньку". Той перевіряє, що працівник говорить клієнтам, як оформляє договори, бронювання, квитки. Комусь треба така підтримка пів року, комусь менше. Якщо доводиться няньчити рік – прощаємося.
Відкрив фірму, бо мріяв подорожувати. Але їсти ковбасу і готувати її – різні речі.
Перша робоча поїздка була в Туреччину. Мав за шість днів відвідати 21 готель. Треба було їх оцінити, зробити фотографії, висновки. Подивитися вихід на море, номери, харчування. На один готель відводиться десь 30 хвилин. Після таких відряджень приїздиш додому і береш відпустку. Щоб полежати, відсортувати фото. По кожному готелю написати звіт.
Максимальна кількість виїздів у мене була 12 разів на рік. Турагент їздить двічі – на початку літнього і зимового сезонів. Перед літом дивимося Туреччину, Кіпр, Італію, Іспанію, Туніс. Взимку – Єгипет, Арабські Емірати, Шрі-Ланку.
Щоранку до готелю, в який селять турагентів, приїздить автобус. Везе на огляд готелів. Якщо відмовишся сісти в автобус, бо втомився, натер ноги чи погано почуваєшся, – оштрафують.
Уперше поїхав відпочивати десь після 20 робочих поїздок.
Зірковість готелів нічого не значить. Кожна країна сама вирішує, як класифікувати свої. Наприклад, п'ятизірковий у Туреччині може бути як шикарним, так і зовсім страшним. Те саме в Єгипті. "Трієчка" в Іспанії буває кращою за турецькі готелі.
В Україні не буде розвитку туризму найближчим часом. Єдиний курорт – Буковель. Щоб розвивати інші, потрібні великі капіталовкладення.
Возили туристів у Карпати. Доки їхали, замовлені нами номери в готелі продали. Ніби ж домовився про ціну, кількість. Люди мене знають. На місці кажуть: переплутали. Або приїхали інші й запропонували на 50 гривень більше.
Будувати готелі на Чорному морі, схожі на турецькі, неперспективно. У Туреччині приймають туристів із 1 травня до кінця жовтня. Я мав мініготель у Євпаторії. Сезон тривав із середини червня до вересня. Фактично два з половиною місяці.
Якщо хочеться подивитися країну і трохи покупатися, Туреччина не підійде. Там величезні комплекси розраховані на те, що люди не виходять за межі готелю. Натомість в Іспанії невеликі готелі, пляж спільний. Після моря можна сходити в музеї чи парки розваг.
Найдорожчі готелі – в Арабських Еміратах. Номер може коштувати 20 тисяч доларів. Мають шикарний вигляд – багато скла і золота. Вважають, що Мальдіви – це відпочинок для молодят. Я там із глузду з'їхав би. Два тижні треба сидіти на острові, який можна обійти за пів години. Залишається їсти, пити, спати.
Відпочинок із дітьми – це Туреччина. Малих там розважають. Батьки отримують повний релакс. За романтикою варто вирушати до Парижа, Праги.
Важка через менталітет центральна Індія. Золотий трикутник – Делі, Джайпур і Агра. Рівень життя вражає контрастами. На одній вулиці розташовано поліцейську дільницю, всю у смітті, і п'ятизірковий готель. Ходиш містом – люди брудні, страшні. А потім тобі пропонують зайти в магазин, а там скарби. І це все по сусідству, через стіну.
У країнах Західної Африки багато інфекцій. Перед поїздкою треба зробити шість-сім щеплень.
Поширена помилка, коли люди організовують подорож самостійно. Беруть квитки на пересадкові рейси в країнах, які є візовими для нас. Багато хто думає, що Велика Британія – безвізова, бо вона в Європі. Там в аеропорту навіть між терміналами не перейдеш без візи. Така подорож закінчиться депортацією.
Відпочивати з росіянами не подобається. Обираю країни, де вони не почуваються як удома. У Туреччині й Єгипті поводяться нахабно. А в Європі їм роблять зауваження.
Араби неконтрольовані в період Рамадану. Цього року це місяць із 23 квітня до 23 травня. Можуть почати смажити баранів серед пляжу.
Не рахував, скільки країн відвідав. Їжджу часто не тому, що хочу, – треба.
У В'єтнамі загубив паспорт. Не помітив. По радіо оголосили, що знайшли документ. Випадково почув своє прізвище. Забрав за пів години до вильоту.
Часто їжджу в гастрономічні тури. Дивлюся, що у світі їдять, як подають страви. Відвідую кафе, ресторани з місцевою кухнею. Оцінюю, чи можна це привезти додому, відкрити новий заклад.
Є два види туристичного обслуговування: туроператор і турагент. Перший відповідає за організацію. У ситуації, коли не забрали туристів, винен саме він. Другий контактує з клієнтом, видає квитки, путівки.
Вартості квитків на літак не регулюють авіаперевізники. Є спеціальні програми, які знають завантаженість літака, скільки місць виділено під бізнес-клас та економ. Ціна залежить від попиту. Коли він збільшується – вартість квитків росте. Наприклад, мені треба 30 квитків. Система не дає купити за раз більш як чотири. Викупив їх. Наступні автоматично стали трохи дорожчими.
Найближчим часом туристична галузь зруйнується. Відновиться з часом. Нормальний вихід для туристів, у кого поїздки не відбудуться через коронавірус, – перенесення. Хто мав летіти у травні, можуть підібрати пакети на вересень. Гроші за тур не можна повернути моментально. Бо вони вже вкладені в бронювання готелів, квитків. Віддати гроші туристу з оборотних коштів означатиме банкрутство для компанії. Треба домовлятися. Іншого шляху немає.
Скрізь проходить мова жестів. На мигах, емоціях, пальцях найлегше порозумітися в Італії. Найважче – у Фінляндії. "Ван кофе і ту булочка" проходить скрізь.
Маю правило – не продаю турів родичам, друзям.
2 
1
Коментарі