вівторок, 13 жовтня 2020 18:31

У нічному експресі три з половиною години декламували вірші

Коли Юлія Вознюк востаннє

Готувала

Умію куховарити, але не люблю. Живу сама, тому щось особливе готую рідко. Хоча, коли є натхнення, беруся й за складні страви. Перед Великоднем пекла паски за маминим рецептом. Усе йшло чудово. Посадила їх у піч, благословила пектися і стала чекати. По хаті й подвір'ї рознісся смачний дух. Я була окрилена, доки не побачила, що паски осіли. Хотіла віддати собаці Тимосі, але брат упросив залишити йому до чаю. Рідні підсміювалися. А надвечір зважилися скуштувати. Виявилися напрочуд смачними. За два дні наша сім'я їх поїла. У суботу спекла за іншим рецептом. Вдалися.

Гуляла містом

У лютому прочитала у Facebook про проєкт "Шукай!" Пропонує досліджувати столицю, знаходити мініскульптури, пов'язані з історією міста. Із 26 об'єктів я за три прогулянки знайшла 23. Багато розташовані в центрі. Але за деякими довелося находитися. До Подолу добралася в останню чергу. Цікаво спостерігати за перехожими, коли вони помічають щось незвичайне там, де ходять щодня. Охоронець ресторану Сhicken Kyiv, біля якого розташована скульптура "Котлета по-київськи", запідозрив мене в поганих намірах. Пильно дивився, а потім запитав, що шукаю – бо я обходила будівлю разів зо п'ять.

  Юлія ВОЗНЮК, 31 рік, філологиня і лексикологиня. Народилася 24 листопада 1988-го в Могилеві-­Подільському на Вінниччині. Батько – механік і музикант, мати – медсестра, завідувачка медпункту. Закінчила Інститут філології й журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Працювала лаборанткою, секретаркою, викладачкою. Аспірантка відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови Національної академії наук України. Їздить на скутері. Декламує вірші сучасних поетів. Любить каву, вино і м’ясо. Подобаються фільми ”Невидима сторона” та ”Гордість і упередження”. Книжки – ”100 поезій” Ліни Костенко і ”Чоловік на ім’я Уве” Фредріка Бакмана. Незаміжня. Живе в Києві
Юлія ВОЗНЮК, 31 рік, філологиня і лексикологиня. Народилася 24 листопада 1988-го в Могилеві-­Подільському на Вінниччині. Батько – механік і музикант, мати – медсестра, завідувачка медпункту. Закінчила Інститут філології й журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Працювала лаборанткою, секретаркою, викладачкою. Аспірантка відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови Національної академії наук України. Їздить на скутері. Декламує вірші сучасних поетів. Любить каву, вино і м’ясо. Подобаються фільми ”Невидима сторона” та ”Гордість і упередження”. Книжки – ”100 поезій” Ліни Костенко і ”Чоловік на ім’я Уве” Фредріка Бакмана. Незаміжня. Живе в Києві

Читала вірші вголос

Декламую постійно – дорогою на роботу, коли займаюся чимось нудним, на прийомі у стоматолога. Зазвичай подумки. Із подругою їхали нічним експресом Київ – Вінниця. 3,5 години пошепки читали вірші – Ліни Костенко, Василя Симоненка, Миколи Вінграновського, Юрка Іздрика. Сусіди косо поглядали на наш творчий тандем.

Закохувалася

Ми познайомилися під час зйомок новорічного мюзиклу. Ігор був режисером проєкту. А в переддень запису виявилося, що ніхто не зголосився грати Проню. Наш товариш Віктор Крупка порадив мене. Потім були спільні робочі поїздки районами Вінниччини, дні відкритих дверей. Ігор часто приходив у приймальну комісію, де я працювала. Знайомі побачили, що пасуємо одне одному ще до того, як це зрозуміли ми самі. Зустрічатися почали після випадку в кафе. Коли обідали, Ігорю в чекові трапилося передбачення: "Краще зробити і шкодувати, ніж не зробити і шкодувати". Запропонував зустрічатися. Починали несміливо, як старшокласники, хоча обом було майже по 30. Відтоді три роки разом.

Витрачала велику суму

Восени зайшла в магазин Brocard і закохалася в аромат Gucci Bamboo. Сріблясто-фіолетовий флакон із квітково-шипровим ароматом за 4 тисячі гривень. Грошей не мала, запланувала придбати після Нового року. Перед 19 грудня отримала 13-ту стипендію – і після роботи стала власницею бажаного аромату. Він досі один з улюблених.

Плакала

На Різдво 25 грудня, на виставці Івана Марчука. Люблю його серію картин, де зображена доріжка місячного світла. На них можу дивитися годинами. Та мене схвилювали не так картини, як поєднання музики та відео, сколажоване з картин художника. Малярське море, яке пливло по периметру кімнати з проєктора. Цей фільм із картин Марчука захопив і тримав в емоційному напруженні. Катарсис відчула на чомусь світлому й сонячному, де митець передав глибинні українські мотиви. Тоді прийшли сльози.

Не спала всю ніч

Рік тому дивилася серіал "Менталіст". Сюжет четвертого сезону мене не відпустив до ранку. Головний герой – дотепний, талановитий психолог і маніпулятор, який помагає детективу розкривати злочини. Отямилася, коли за вікном почали співати пташки.

Малювала

Під час карантину намалювала олівцем і кульковою ручкою кількох котів – товстеньких і пухнастих. Вийшло непогано як на аматора. Деякі друзі у Facebook порадили започаткувати серію товстеньких і худеньких котів за зразком картин Євгенії Гапчинської. Але то вони мене люблять. Мій максимум – така серія для друзів.

Купувала сукню

У червні замовила п'ять суконь в інтернет-магазині. Підійшли чотири, одну відправила назад – була завелика. Встигла їх поносити. Залишилася одна – для театру. Темно-зелена у формі трапеції. З легкої тканини, в ній приємно танцювати. Театри не працювали, але раз її вдягала – вела офіційну частину маминого ювілею. Чекаю на послаблення карантину, аби "вивести" її в театральні люди.

Подорожувала

Перед Новим роком мандрувала Європою. Була в ейфорії, незважаючи на незручності поїздки автобусом. Вроцлав вразив традиційним символом – гномами. Будь-хто може замовити такі фігурки й поставити в публічному місці. Кажуть, якщо потерти пузо батька-гнома, мрія здійсниться. Мабуть, то вигадка екскурсоводів, але моє бажання збулося.

В Амстердамі захоплювали канали, що оперізують місто, та різнокольорові, ледь нахилені вперед будинки. У кварталі Червоних ліхтарів гуляли вдень, я роззиралася з відкритим ротом. Бачу у вікні – панянка у спідньому намащується кремами. Модель була не першої свіжості.

Гуляла на весіллі

За місяць до одруження подруги Вікторії влаштували дівич-вечір. Святкували за всіма канонами: Віка була в білій фаті, ми – в червоних. Вдягнули футболки з дивними написами. Свій пам'ятаю: "Цілуюся краще, ніж готую".

Потім на весіллі була дружкою. Букет навмисне не намагалася спіймати, але він полетів на мене. На кожному весіллі ловлю. Маю їх чотири.

Була моделлю

Приїхала з Вінниччини до Києва. Вранці мала пари в інституті. Йшла невиспана й голодна "Глобусом" на майдані Незалежності. Як мене ловить за руку дівчина. Просить допомогти. У неї екзамен із візажу, а модель не прийшла. Я зголосилася на таку роль. Майже годину вона накладала важкий вечірній макіяж. Зробила акцент на очах і бровах. Погляд вийшов пронизливий. На зупинці мене розглядали – мабуть, думали, що повертаюся з танців чи вечірки. Візажистка склала екзамен успішно, а я запізнилася на роботу.

Була в церкві

Днями знайшла 100 гривень. Пішла в Михайлівський собор. Купила кілька свічок, а решту кинула у скриньку для пожертв. У стосунках із Богом і людьми треба вміти бути вдячною.

Вигравала в акції

На Львівському форумі видавців був стенд компанії із зеленим логотипом, де розповідали, як правильно вкладати гроші. Біля нього картонні фігури видатних людей, фотографії з якими виставляли у Facebook. Аби виграти, треба було набрати найбільше вподобайок під таким знімком. Сфотографувалася. Виставила. Виграла. Думала, книжки. А то – державна облігація. Закрутилася й виграшу не забрала. Може, зараз мільйонеркою була б.

Зараз ви читаєте новину «У нічному експресі три з половиною години декламували вірші». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути