У цикади є паразитична комаха, яка гризе її живцем

Учені щодня описують нові види комах

У світі є майже мільйон комах. Жодному спеціалісту життя не вистачить вивчити всіх. Щодня вчені описують нові види. Ентомологія їх систематизує, досліджує поведінку та спосіб життя. Ця наука поділяється на кілька розділів: сільськогосподарська, лісова, паразитарна й судово-медична.

У дитинстві в кишені завжди була коробочка з якимсь жуком. У сьомому класі листувався з письменником Йосипом Халіфманом, який писав книжки про ос, джмелів, термітів. Розповідав йому про комах, за якими зараз спостерігаю, а він у відповідь писав про них якісь цікавинки.

Перше здивування було в дитячому садку, коли побачив величезного жука-носорога. Він не вміщався в моїй долоні. Недавно знайшов такого на пеньку в Києві на Дарниці, але тепер видався мені маленьким. На дотик він був прохолодний – значить, щойно виліз із землі. Личинки жука-носорога живуть у ґрунті чи в гнилому дереві. Там заляльковуються і на початку літа перетворюються на дорослих особин. Ріг мають лише самці.

 

ВИВЧАЮ "ЇЗДЦІВ" – дрібних паразитичних комах, які можуть їздити на інших. Коли запропонували цим зайнятися, подумав: "Який жах, вони ж дуже маленькі – 1–3 міліметри". Нагадують осу. Заражають "хазяїна" – паралізують і відкладають яйце зовні чи всередині. Їздці знищують, наприклад, гусінь, яка шкодить сільськогосподарським культурам.

ЇЗДЦІВ трихограм хочуть випускати на кукурудзяні поля для боротьби зі шкідниками. Щойно передали кілька екземплярів із біолабораторій Чернігівської, Сумської, Полтавської областей для визначення видового складу. Для цього треба їх препарувати – закласти в рідкий луг, під дією якого від комахи лишається лише хітинова оболонка. Щоб зрозуміти будову тіла, потрібно відірвати крильця і вусики.

Один із нових видів комах-паразитів знайшов у київському парку "Феофанія". Помітив на яйцях жуків-­зернівок, які живуть на бобових рослинах. Поклав їх у чашки Петрі (прозора чашка, яку використовують у мікробіології для культивування мікроорганізмів. Названа на честь винахідника – німецького бактеріолога Юліуса Петрі. – Країна) і почав спостерігати. Давав воду і годував медовим сиропом – усі комахи люблять солодке.

Основний робочий інструмент ентомолога – сачок. Щоб спіймати комах, ним треба косити – зачіпати гілки, листя, траву. Якось на Київщині в мій сачок попалася комашка завбільшки 0,3 міліметра. Це був паразит палеомимар. Такого знайшли в рівненському бурштині, якому майже 35 мільйонів років. Колеги не вірили, що його можна побачити неозброєним оком.

У поїздки завжди беру сачок. На конференції в Єгипті був єдиним ентомологом, який його привіз.

Дрібних комах учені ловлять за допомогою жовтих тарілочок – ті сприймають її за квітку. У посудину наливають води, додають краплю шампуню і сіль – щоб розчин не псувався. Воду з комахами відфільтровують крізь сачок, промивають і фіксують у спирті. Потім досліджують під мікроскопом. Сучасний коштує 10 тисяч доларів. Наш інститут придбати такий не може. Але має два, які отримав за грантами – українським і швейцарським. 15 років тому, коли був в Японії, там уже були мікроскопи, які фотографували і друкували кольорове зображення. А в нас досі немає кольорових принтерів.

Ентомолог завжди дивиться вниз.

Знайшовши новий вид, треба швидко, доки хтось інший цього не зробив, описати: сфотографувати крильця, ніжки, вирости, плямки, зазубринки на лапках, антени-­вусики. Дати родову та видову назви і поставити прізвище відкривача нового виду. Описав 20 нових комах. Усі мають моє прізвище.

КОЛЕГА ОЛЕКСІЙ ГУМОВСЬКИЙ вид Гьотеана назвав на честь Кобзаря. Я найменував один із видів їздців Ускана ольгі – на честь сестри. Іноді прозивають "чорненький", "світленький", "бурштиновий", або іменами своїх дітей. Назва має бути обов'язково опублікована в друкованому виданні, яке потім розсилають у бібліотеки. Екземпляри нових видів комах зберігають у музеях як еталонні.

1991-го, коли до Києва приїжджала Маргарет Тетчер (прем'єр-міністр Великої Британії у 1979–1990 роках. – Країна), нашій академії наук виділили 10 стипендій для стажування в Англії. Я пройшов конкурс. У київському Будинку художника Тетчер люб'язно тиснула всім руки. Кожного питала, куди їде. Сказав: "У Британський музей природознавства в Лондоні". "Знаю, є такий", – відповіла. Стажувався там 10 місяців.

У Британському музеї природознавства є унікальна колекція комах, зібрана 200 років тому. За цей час вони не змінилися, бо живуть мільйони років. В Україні є не менш унікальне зібрання бурштину з комахами всередині, яким 25–35 мільйонів років. Білок не зберігається, тому це – порожниста оболонка. Але зовнішній вигляд дійшов до нас в ідеальному стані – волосинки, щетинки.

МОЇ УЛЮБЛЕНІ – ВОДНІ ЇЗДЦІ. Живуть у незвичному для комах-паразитів місці. Плавають за допомогою ніжок і крилець – цим нагадують пінгвінів. Знайшов їх навіть у Мексиці в невеликій річці, обабіч якої росли сосни, пальми й кактуси.

Живим голосом природи називають англійського природознавця і телеведучого Девіда Аттенборо. 2004 року він знімав фільм про перетинчастокрилих "Життя у мікросвіті" і кинув клич серед ентомологів – запропонуйте цікаві сюжети. Написав йому про своїх водних їздців. Отримав відповідь – надішліть. На кіностудію BBC відправив живих комах кількома посилками. Був у цій стрічці консультантом, моє прізвище є в титрах.

В одному з фільмів Аттенборо розповідав про хлопчика, в оці якого жила личинка. Розмірковував, навіщо є комахи, які приносять страждання людині. Але комасі байдуже кого їсти – зайця, слона чи людину.

Жук-титан сягає в довжину 20 сантиметрів. Девід Аттенборо показував його в одному зі своїх фільмів. Тримав за спинку, бо може вкусити. Має великі верхні щелепи, якими здатен перекусити 5-міліметрову гілку. Живуть такі у північній Америці. Щоб упіймати їх, ставлять світлові пастки. У них потрапляють лише самці.

Комах у природі має бути багато, бо більшість із них гине.

У Японії любив слухати спів абураземі – великих цикад. Сидять на високих деревах і голосно дзвенять, особливо в липні. Наспівавшись, цикада летить, а потім безсила падає на землю і вмирає. Вони живуть два тижні після того, як відкладуть яйця. Навіть у дорослої цикади є паразитична комаха, яка гризе її живцем.

Професію ентомолога скромно оплачують. Останні два роки отримував півставки – 3600 гривень. Цього року почали виплачувати повну. В 1990-х взагалі не платили. Жив здебільшого на заощадження. Багато колег лишають науку. Займаються торгівлею чи їдуть за кордон. Якщо ж викладати в університетах – тоді не матимеш часу на наукову роботу.

18 років тому з китайської лабораторії, в якій досліджував трихограму, привіз додому кокони дубового шовкопряда. Син досі згадує, в якому захваті був, коли серед зими вдома з'явилися метелики.

У китайському місті Шеньян їв смажені лялечки і черевця дорослих метеликів дубового шовкопряда. Мають смак хітину.

У комах можна повчитися самопожертви, наполегливості й цілеспрямованості. Постійно дивуюся, наскільки колонія бджіл єдина і націлена на результат.

Азійські ентомологи розводять великих жуків як домашніх тварин. У Таїланді влаштовують між ними бої. Двох садять на паличку цукрової тростини, і ті починають боротися – так поводяться в живій природі.

Для тримання жуків у зоомагазинах продають баночки, в яких створені наближені до природних умови. Годують їх спеціальним желе.

×