Жоден літак без дозволу авіадиспетчера не запустить двигуна
Авіадиспетчерів називають диригентами повітряного руху. Я працюю в Центрі керування польотами. Літаки відображені на моніторах як мітки. Є диспетчери, які опікуються цим на аеродромі. Бачать зльоти і посадки наживо. Туди пішли багато колег-дівчат. Мабуть, їм цікавіше спостерігати за літаками, а не мітками на екрані.
Наш центр керування польотами – це вузол із великою кількістю аеродромів військового й цивільного призначення. Зокрема, столичними "Борисполем" і "Києвом". Керую літаками, що перетинають транзитом нашу територію. Прилітають і вилітають із двох найбільших аеропортів України.
Працюємо 36 годин на тиждень, а не традиційні 40. У нас шкідливі умови, за законом. Якщо зміна триває 8 годин, то відпочинок повинен перевищувати її удвічі.
Мій батько теж авіадиспетчер. Чотири роки він що три дні їздив електричкою на роботу. Не було можливості продати житло на Вінниччині й купити в Борисполі.
У перший робочий день я не хвилювався. Знав досконало, які дії потрібно виконувати.
Із батьком працюємо в різних змінах. Не хотів би бути в одній. Цікавіше ділитися досвідом, обговорювати робочі моменти.
У Національному авіаційному університеті всі студенти носили форму – синій піджак, погони з літерою С. Мати побачила в маршрутці хлопця в такій. Учився на авіадиспетчера. Пів години розпитувала його. Сказав, варто йти на англомовний проєкт. Я туди і вступив. П'ять років усі предмети вивчав англійською. Перші два тижні писати лекції було важко, особливо з фізики й математики. Але втягнувся.
Раніше конкурсу чи відбору на робочі місця не було. Студент міг прийти на практику влітку, зарекомендувати себе й отримати запрошення на роботу. А потім створили відділ керування людськими ресурсами, зробили відбір. Мій випуск першим під нього потрапив. Було 20 місць в Україні. Участь у конкурсі брали більш як 200 випускників двох вузів.
Треба було пройти два тестування, кожне тривало 2,5 години. Їх проводять англійською, тести сертифіковані Євроконт-
ролем. Оцінюють навички кандидата, знання мови, здатність приймати виважені й правильні рішення за короткий час.
Прийшов у професію 2011 року. Після 2014-го нових працівників майже перестали набирати, тому що до нас переводили авіадиспетчерів з окупованих територій.
Дехто не розуміє суті цієї професії. Батько якось зустрів друга дитинства. Розказав, що працює авіадиспетчером. А той йому: "Круто. Буду летіти кудись, продаси мені квиток".
усі знають, що літак злітає, бо пілот потягнув за штурвал. Насправді жоден без дозволу авіадиспетчера не запустить двигуна.
Спочатку професія була викликом. Але ввійшов у ритм. У тебе гідна зарплата, можеш дозволити собі відпочинок на хорошому закордонному курорті, автомобіль середнього класу. Житло – за п'ять років.
До 2014-го повітряний рух був інтенсивніший. Іноді після зміни вдома навіть не хотілося розмовляти.
Кожні пів року проводять загальний медогляд працівників, раз на два роки – повний медичний.
У зміні – приблизно 40 людей. Приїжджаємо на підприємство. Проходимо медичний огляд – візуальний, вимірювання тиску, температури. Керівник польотів повідомляє про планову кількість літаків, можливі складні погодні умови. Після цього приймаємо чергування в попередньої зміни. Процес ніколи не зупиняється. Фактично передаємо літаки з одних рук в інші.
Спілкування з пілотами відбувається за допомогою двостороннього зв'язку, використовуємо гарнітури. Даємо екіпажу команди. Починається своєрідний пінг-понг. Якщо перекидаєш "м'яч" на поле суперника, потрібно зачекати на його відповідь. Екіпажі можуть сплутати цифри, що вплине на безпеку польотів. Авіадиспетчер має виявити, виправити помилку і домогтися, щоб екіпаж правильно все виконав.
Важливо мати 3D-мислення. Люди зазвичай думають двовимірно. В нашій роботі мітки на екрані – це точки, що рухаються в тривимірному просторі.
У цій сфері немає кращих, гірших. Якщо літак злетів і приземлився – це означає, що якісно виконали роботу. Головне, щоб кількість злетів дорівнювала кількості безпечних посадок.
Для тих, хто приходить після університету, стажування триває в середньому дев'ять місяців. Якщо вже є досвід – від трьох до шести місяців.
Здатність приймати рішення в потрібний момент – визначальна. Якби на роботу взяли людину без такого вміння, це була би бомба сповільненої дії для системи безпеки.
Щоб уникнути конфліктів, найпростіше – діяти за інструкцією. Я точно знаю, як повинно бути.
Коли пілоти сідають за штурвал літака, вони можуть один одного не знати. Це нормально. Правила, дії, процедури прописані так, що змінюються лише виконавці. А все інше залишається стандартним. Ці інструкції написані кров'ю.
На борту літака може статися розгерметизація салону, втрата радіозв'язку. Хворі пасажири, зіткнення з птахом, технічні збої. Авіадиспетчеру потрібно тримати в голові алгоритм дій на кожну ситуацію. Регулярно тренуємося на симуляторах.
Пілоти китайських чи тайських авіаліній замість літери р кажуть л. Коли людина поспішає чи у стані стресу, це теж накладає відбиток. Авіадиспетчерів до цього готують.
Колеги пробували працювати на Близькому Сході, в ОАЕ, Ірландії. Там професійні вимоги жорсткіші. Бо інтенсивність руху вища.
Ти працюєш, доки проходиш медичний огляд. У зміні є колега, якому цього року виповнилося 65. Прекрасно почувається, професіоналізмом заткне за пояс будь-кого молодого.
Робота впливає на серцево-судинну систему через сильне нервове навантаження. Страждають опорно-руховий апарат та органи чуття. Ми постійно сидимо в навушниках, дивимося на монітори. З часом людина починає голосніше розмовляти чи погіршується зір.
Забобонів у мене немає. На роботі намагаємося не жартувати про аварійні випадки. Якщо таке й трапляється, то одразу попереджаємо: жарт.
Пандемія відкинула авіагалузь років на п'ять назад. На нас чекає тривале та складне відновлення повітряного руху. На підприємстві планують скоротити персонал, робочі години. Це означає зменшення зарплат і доплат.
У найкращі часи диспетчер заробляв не менше 2 тисяч доларів на місяць. Але боргові зобов'язання наших авіапартнерів призвели до того, що в підприємства не виявилося фінансової подушки, щоб пройти карантин безболісно.
На професійних навичках скасування польотів навряд чи позначиться. Авіадиспетчерів готують до роботи в умовах різної інтенсивності повітряного руху.
1 
1
Коментарі