Ексклюзиви
Вівторок, 26 січня 2021 11:47

"Піднімає сорочку, а там уже з'явилася голівка. Я підхопила дитину, коли мати встала з унітаза"

Доули в Україні не зареєстровані офіційно

Проводила заняття з плавання для малюків, робила масажі. Бачила багато травмованих під час пологів дітей. Хотілося потрапити в той час, коли я могла би на це вплинути.

Познайомилася з директором дніпропетровського центру "Семицвіт" Ольгою Верещак. Одна їхня доула ішла в декрет. Потрібна була заміна. Ольга запропонувала навчитися цієї професії. У центрі проводять заняття з вагітними. Потім жінки запрошують когось із доул супроводжувати їхні пологи.

Офіційно такої професії в Україні немає. Правила для роботи беремо з Європейської доульської асоціації. Щоб професія була зареєстрована, доулу треба комусь підпорядкувати, включити у штат, нарахувати зарплату. З одного боку, це поки що не цікаво державі, а з іншого – і нам. Бо доула – це команда жінки. Якщо її включити у штат, буде в команді лікарні.

Жінці в пологах боляче та страшно. Вона не знає, що відбуватиметься з нею. Домовляються з лікарем чи акушеркою, сподіваючись, що ті сидітимуть з ними, триматимуть за руку та заспокоюватимуть. Це не входить у їхні обов'язки. Дехто через це конфліктує.

  Інга РОДІНА, 52 роки, доула, педіатр. Народилася 28 квітня 1968-го в Сімферополі. Мати була програмістом в обчислювальному центрі гірничого інституту. Батько – фізик, працював налагоджувальником електроніки. Закінчила Дніпропетровський медичний інститут за спеціальністю ”педіатрія”. Працювала за фахом. У 2000–2003 роках була медичним представником у фармацевтичній компанії. Потім – менеджером із персоналу. 2008-го повернулася в медицину, у сферу реабілітації. Робила дитячий масаж, консультувала приватно. Із 2011-го працює доулою. За дев’ять років супроводила 300 пологів. Продовжує консультувати як педіатр. Пише вірші, грає на фортепіано. Заміжня. Має синів 31-річного Іллю і 25-річного Антона. Внукові Тимуру 9 років, онуці Кірі – 5. Живе у Дніпрі
Інга РОДІНА, 52 роки, доула, педіатр. Народилася 28 квітня 1968-го в Сімферополі. Мати була програмістом в обчислювальному центрі гірничого інституту. Батько – фізик, працював налагоджувальником електроніки. Закінчила Дніпропетровський медичний інститут за спеціальністю ”педіатрія”. Працювала за фахом. У 2000–2003 роках була медичним представником у фармацевтичній компанії. Потім – менеджером із персоналу. 2008-го повернулася в медицину, у сферу реабілітації. Робила дитячий масаж, консультувала приватно. Із 2011-го працює доулою. За дев’ять років супроводила 300 пологів. Продовжує консультувати як педіатр. Пише вірші, грає на фортепіано. Заміжня. Має синів 31-річного Іллю і 25-річного Антона. Внукові Тимуру 9 років, онуці Кірі – 5. Живе у Дніпрі

Незадоволення з боку персоналу – теж від страху. У кожного лікаря, акушерки були випадки, коли щось пішло не так. Вони хочуть уникнути такого. Є лікарі, які бояться самих пологів. Їм простіше зробити жінці анестезію, кесарів розтин. Навіть там, де за медичними показаннями він не потрібний. Але кесарів – це втеча від процесу пологів.

Поруч із жінкою повинна бути людина, яка заспокоює. Доула має досвід природних пологів. Не дивиться на них, як на лікарський процес. Вона є осередком спокою і для породіллі, і для персоналу.

Доульство – це спосіб проживання стресу, страху за підтримки іншої жінки, з якою ти дружиш.

Під час підготовки шукаю підхід до вагітної. Намагаємося стати подругами. Якщо не виникає єдності, перенаправляю її до іншої доули.

У деяких країнах запроваджували посаду штатної доули від пологового. Була така ж чужа для породіллі, як і акушерка. Це не прижилося.

Пологи складаються з двох фаз: коли родові шляхи готуються випустити малюка і коли дитя виходить. Перша може тривати від 3 до 23 годин.

Поводжуся, як мати, яка доглядає за дитиною. Грію чай, світло приглушу, наберу ванну. Почалися перейми – спину погладжу, разом із жінкою подихаю. Активних дій від доули не вимагається.

На пологи ходжу три-чотири рази на місяць. Перед тим потрібна пауза, як піст перед Різдвом. І після них теж.

На старті в нашій спеціальності колеги можуть брати 500 гривень за супровід. А є доули, чиї послуги коштують 6–7 тисяч. У Дніпрі середня вартість – 3–3,5 тисячі гривень. Гроші беруть не погодинно, а за пологи. Потім допомагаю жінці з грудним вигодовуванням.

Середня, звичайна, тривалість перших пологів – 18 годин. Вони можуть бути стрімкі – 2 години, швидкі – до 6 годин, і затяжні – 24 години.

Жінка може хотіти кесарів. Думає: операцію ж роблять під наркозом. Значить, не боляче. Але ж потім буде біль під час заживання швів, а матка матиме рубець. Іноді страх пологів такий сильний, що вагітна взагалі не мислить для себе іншого.

Клієнтка розповідала: "У нас три покоління жінок робили кесарів, бо боялися пологів. А я хочу народити природним шляхом". Коли була в пологовому, лікарям дзвонила її мати: "Досить мучити мою Люсю, зробіть їй кесарів".

Була історія, коли баба породіллі, заслужена акушерка Радянського Союзу, ввірвалася в палату. Кричала на лікарів: "Скільки можна? За 6 годин жінка повинна народити".

Для пришвидшення пологів лікарі колють окситоцин. Цей гормон скорочує матку, викликає регулярні перейми. Коли ж процес виходить за рамки медичної норми, застосовують синтетичний. Більшість жінок після введення скаржаться, що перейми стали болючішими.

Раніше я Засмучувалася, коли пологи закінчувалися кесаревим розтином. Відчувала вину. Потім прийняла, що доула не може зробити дитину меншою, а таз жінки ширшим.

Є акушерські ситуації, коли застосовують епідуральну анестезію. Якщо високий артеріальний тиск, порушена діяльність нирок. Доул звинувачують, що умовляють жінок народжувати без знеболення. Ми завжди це обговорюємо з клієнткою. Часто жінка спочатку каже, що анестезії не хотіла б. Під час самих пологів просить. Моє завдання – нагадати про попереднє рішення.

Деякі чоловіки добре підтримують дружин. Іншим самим потрібна доула. У стресі постійно вибігають покурити. Або конфліктують із медперсоналом.

Не можна брати з собою матір чи свекруху, які мають досвід травматичних пологів.

Треба переконатися, чи може конкретний чоловік бути партнером у пологах. Приходить пара: разом 10 років, пережили операцію, аварію. Він попу їй мив, вона відра за ним виносила. Розумію ступінь близькості цих людей. Вони готові. Та не варто брати з собою чоловіка на пологи тільки тому, що це модно. У пологовому залі маса запахів – сечі, калу, поту, крові. Жінка може блювати. Не всі до цього готові.

Пологи – це процес. Жити в процесі – психологія жінок. Досягати результатів – психологія чоловіків. Коли повідомляю, що пологи можуть тривати 18 годин, мужчині вже стає погано. Він намагається відволіктися – дзвонити по роботі, втикати в телевізор. Хіба це допомога? Жінка нервує, що йому дискомфортно. Пропоную: "Давай тата відпустимо. Піде додому варити борщ".

Не беру участі в домашніх пологах. Я не акушерка.

Була ситуація – клієнтка пішла в туалет. Каже: щось пече в промежині. Піднімає сорочку, а там уже з'явилася голівка малюка. Все, що вимагалося від мене, – підхопити дитину, коли мати встала з унітаза. Такі історії характерні для других пологів.

Онуки народилися в моїй компанії. Я була доулою невістки. Всі дивувалися їй: "Як це ти до свекрухи їдеш народжувати? А чого не до матері?" Наші стосунки й до того були хороші, але після пологів ми стали ще ближчими.

Пологи – це наркотик. Сильна енергія заповнює навколишній простір. Кажуть, акушерки здаються молодшими за свої роки.

Зараз ви читаєте новину «"Піднімає сорочку, а там уже з'явилася голівка. Я підхопила дитину, коли мати встала з унітаза"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 110
Голосування Яке місце посяде збірна України з футболу у відборі до Кубку світу-2022?
  • 1) перше
  • 2) друге
  • 3) третє
  • 4) четверте
  • 5) п'яте
Переглянути