Торік ми з чоловіком уперше поїхали в село Осмолода Рожнятівського району на Прикарпатті. Місцеві розповіли про велетенську доменну піч, споруджену 200 років тому. Цьогоріч знову побували там. Знайти домницю виявилося непросто. На головній дорозі висить банер з її зображенням. А от вказівників – жодних.
Обережно переходимо дерев'яний міст через річку Лімницю, поруйнований нещодавньою повінню. Навмання йдемо польовою дорогою. Інтернету немає. Зустрічаємо селян, але вони теж не знають про піч. У лісництві підказують, у який бік рухатися. Ще хвилин 15 блукаємо полем. Нарешті натрапляємо на те, що шукали.
Домницю викладено зі світлого каменю, заввишки – понад 10 метрів. Хочемо зайти всередину – там щось рухається. У печі від спеки сховалися четверо коней.
– Залізоробну мануфактуру почали розробляти 1810 року з ініціативи греко-католицького митрополита Антіна Ангеловича, – розповідає телефоном працівниця райадміністрації Роксолана Філіпович, 33 роки. – Тоді ж люди стали заселяти урочище, яке назвали на честь митрополита – Ангелів. Піч будували два роки місцеві майстри-бойки. Потім її обслуговувала бригада німецьких металургів. Також тут працювали селяни, які відробляли панщину.
Навколо було 12 шахт, на яких видобували залізну руду. Згодом їхня кількість зросла до 20. Кіньми та волами сировину везли до печі. Палили вугіллям. Повітря накачували за допомогою великого міха, якого рухало водяне колесо. Його встановили на прокопаному від Лімниці каналі.
Мануфактура пропрацювала шість років. 1818-го її закрили через низьку якість тутешньої руди. Під час Першої світової війни російська артилерія зруйнувала комплекс. Але піч уціліла. 2007-го вона стала головним елементом герба Рожнятівського району.
8 
35413
Коментарі