– Я дивився навколо й не міг повірити своїм очам, – каже фотограф Дмитро Ларін, 39 років. – Не знаю, чому вони так роблять. Думаю, пропаганда так уміло промила їм мізки, що вони не бачать у нас людей. Ненавидять усе, пов'язане з українською ідентичністю. Росіяни – справжні нацисти XXI століття.
Ларін був серед перших журналістів, які відвідали Бородянку на Київщині після відступу звідти російських військ. Селище перебувало під окупацією понад місяць – від 27 лютого до 1 квітня. Фотограф зробив декілька знімків пам'ятника Тарасу Шевченку на центральній площі Бородянки. На бронзовому погрудді залишилися сліди від ворожих куль.
– Російська влада просуває наратив, що "ніякого українського народу не існує. Українці – це ті самі росіяни, тільки зіпсовані чужоземними впливами", – вважає історик Сергій Громенко, 36 років. – Пам'ятники, монументи, книжки, музеї, що не відповідають цьому концепту, повинні бути знищені.
Така практика не нова. Скажімо, нацисти під час бомбардувань англійського Ковентрі свідомо знищили кафедральний собор XI століття. Він досі стоїть руїною. Варшавське повстання спонукало фашистів зруйнувати історичний центр міста. Пізніше його відбудували за старими кресленнями та фото. Подібним чином діяли й росіяни після окупації Криму. Спочатку демонтували пам'ятник гетьману Петру Сагайдачному. Тоді взялися за пам'ятні таблички про Голодомор. Підозрюю, найближчим часом знищать чи кудись вивезуть бюст Тараса Шевченка в Севастополі.
Міжнародні конвенції передбачають захист культурної спадщини під час війни. Та для Росії жодних правил не існує. Після перемоги варто відреставрувати всі пошкоджені пам'ятники й історичні будівлі. Але по одній пошкодженій пам'ятці в кожному місті я лишив би – як нагадування.
Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу".
2 
1
Коментарі