Часто відчуваю себе старшим. Наче мені років на сім більше. Зараз сприймаю це як перевагу, а в дитинстві – як проблему. Пам'ятаю реакцію тренерів: із моїми друзями жартували, а поруч зі мною – напружувалися.
Один із героїв Джека Лондона в усьому був хороший – фехтував, стріляв, займався математикою. Але ніде не став першим. Боюся, в мене те ж саме: здібності є, а таланту – немає.
Перший мій бізнес був збитковим. Це крихітний магазинчик із продажу ювелірних прикрас поруч із міською міліцією. Я заробляв гроші в іншому місці й роздавав їх тут – продавцям і орендодавцям. Витримав так місяців вісім.
емігрував у 1,5 року – перший і останній раз. Уся батькова рідня виїхала в Ізраїль. Ми прожили в Ейлаті три роки й повернулися до Харкова. Міг би влаштуватися і в Ізраїлі, і в Америці – там допоможуть із роботою. Але цікавіше створити щось самому.
Моє покоління готове витрачати гроші на емоції, особистісний розвиток і подорожі. Нерухомість, дорогі автомобілі й накопичення – це не про нас.
Неповні сім'ї – це погано, але мені це допомогло: загартував характер.
До 22 років почувався невпевнено, і це було хронічним. Змінив кілька робіт, пробував займатися бізнесом. Відчував себе чоловіком, але десь усередині лишалася тривога. Стало легше після того, як з'їздив в Ізраїль і познайомився ближче з батьком. Зрозумів: із проблемами є до кого звернутися.
Розчарування гірше за обман. З одним хлопцем здружилися, потім він став адміністратором у моїй фірмі. Непогано себе проявив, ми багато спілкувалися, я знав його сім'ю. Зробив його партнером, а він завалив справу. Коли вирішив серйозно поговорити – зник. Краще не брати друзів у бізнес.
Бізнес засмоктує, наче вир, – і ти втрачаєш голову. Власники новобудови запропонували відкрити на її території літнє кафе. У мене досвіду – нуль, але надихнувся. Зробили бар, купили меблі, посуд, стали продавати каву на винос. А за три дні до відкриття орендодавці щось між собою не поділили – і мені за добу довелося прибрати все, що збудував.
Думав, готовий до всього. Але остання аварія спричинила шок. Попросили покатати на мотоциклі дівчину з іншого міста. Настрою не було – умовили на одне коло. Коли виїхали на перехрестя, машина, що мала нас пропустити, пішла назустріч. Я не постраждав, а дівчина потрапила до лікарні. Їй зробили операцію, стала одужувати. А через тиждень померла від запалення легенів.
П'ю тільки під настрій і тільки під хороший.
Востаннє бився минулої зими. На касі в супермаркеті двоє п'яних стали обговорювати мою дівчину. Довелося пояснити, що вони – не праві. Мені розбили губу, дівчині – телефон, 2 години ми провели у поліцейській дільниці. Але не шкодую. Хтось повинен ставити хамів на місце.
Сприймаю батька як рівного собі – чоловіка й професіонала, але не як близького родича. Хоча був цікавий момент. Якось зустрівся з ним після довгої перерви і був вражений: у його рухах і мові побачив себе. Із 6 до 15 років з ним жодного разу не бачився. Він ніяк на мене не впливав – ні на світогляд, ні на звички.
Кинув палити в 21 рік. Минулого літа захотілося згадати відчуття. Це був експеримент: затягне чи ні? Ледве докурив.
Авантюризм у мене в крові. Двічі їздив на мотоциклі на Кавказ – за день добирався з Харкова до Тбілісі. Виїжджав о 4-й ранку, а о першій годині ночі був у готелі. Але найсильніше враження отримав 2010 року. Мені дістався дешевий китайський мотоцикл "Ланкін". Привів його в порядок і проїхав 5 тисяч кілометрів. Зламався лише раз. Коли майстри його побачили й дізналися про мій маршрут, то покрутили біля скроні пальцем. На такому мотоциклі зазвичай вчаться, але не їздять.
Не люблю слово "принциповість". Це – закостенілість поглядів. Скоріше, я гостро відчуваю справедливість. Якби всі за цим стежили, жити стало б комфортніше.
Якщо з'являється друг або новий співробітник, пропоную прочитати дві-три книжки. Це допомагає краще зрозуміти одне одного. Готовий пробачити людям технічні прогалини, але не відмінності в життєвих цінностях.
Щоб навчитися чогось, спочатку треба визнати, що не вмієш цього.
У мене було щасливе дитинство, не мав відчуття неповноцінності, покинутості. І все-таки переживаю, яким буду батьком. Хочеться спершу довиховати себе.
3 
1
Коментарі