Дрони дозволяють усунути людський фактор

У сільському господарстві вони окуповуються за один виліт

Після аварії на столичному Шулявському мосту ваші дрони допомагали його обстежити. Чому це ефективно?

В. Я.: На Шулявському мосту фіксували, в якому стані була проблемна ділянка. Ми не фотографуємо, а створюємо об'ємну модель. Кожен піксель (найдрібніша одиниця цифрового зображення. – Країна) розташований на певній координаті. Спеціаліст може поставити інструмент на рівну поверхню або на 2 сантиметри вжене в землю. Це впливає на точність. А дрони дозволяють усунути людський фактор.

Ваша фірма оголошувала вакансію пілота дрона. Хто може претендувати на таку роботу?

Ф. А.: Цього не вчать ніде. Щоб керувати дронами, не треба закінчувати університет. Але вища освіта обов'язкова. Всі 28 наших співробітників в Україні й Латвії мають її. Деякі – наукові ступені.

Ідеальний претендент – випускник аграрного, технічного чи авіаційного вузу. Звертаються інженери, авіатори, пілоти класичної авіації. Хлопці, які пілотували безпілотники у розвідці АТО, дисципліновані, відповідальні. Завдання виконують у визначений термін, враховують найдрібніші зауваження.

В. Я.: Навички керування дронами на Донбасі не можна застосувати в цивільному секторі. У розвідці пілот має вправно керувати безпілотником у ручному режимі. В цивільному житті це протипоказано. Під час збору даних на Шулявському мості людський фактор – це мінус, адже максимально точно машина працює на автопілоті. Треба тільки грамотно її запрограмувати.

 

Найбільше співпрацюєте з аграрними компаніями, бо їх найпростіше було зацікавити?

В.Я.: На початках поставили мету – не бути подібними до класичної аеровідеозйомки. Нею заробляли до тисячі доларів на день. Ми вирішили піти в сегменти, де про дрони навіть не говорили. Там не було конкуренції.

Пробували не тільки сільське господарство. Маємо проекти з нафтогазовими компаніями, в енергетиці, у видобувній промисловості. Найбільші українські кар'єри – наші клієнти.

Як дрон допомагає покращити врожай?

Ф. А.: Він відстежує ситуацію на полі. Раніше за агрономом було закріплено 2 тисячі гектарів. Кожні два тижні він має з'ясовувати ситуацію. Як правило, не обходить усе поле, а під'їжджає до його краю і заходить вглиб на кілька десятків метрів.

Багато разів у присутності агрономів виявляли проблеми за допомогою дронів. Визначали біофізичні та фізико-хімічні властивості рослин, ґрунту. Пристрій бачить поле не так, як людське око. Сенсорами сканує. Фіксує яких мікро- чи макроелементів бракує рослинам. Потім складають карту потреб поля. На кожну ділянку дають різну норму добрив. Заощаджують на цьому до 60 від­сотків коштів. Дрони окуповуються за один виліт.

В. Я.: Дрони продають у магазинах побутової техніки. Але аграрний пристрій там не купиш. Його потрібно зібрати відповідно до потреб замовника, встановити сенсори і програмне забезпечення. Подану ним інформацію треба обробити. Перетворити на рекомендації.

Наш фінальний продукт – не дрон, а рекомендації. Пояснюємо замовнику, що потрібно зробити на кожній із ділянок поля для збільшення врожайності.

Чи технологічно мислять агрокомпанії?

В. Я.: Відторгнення інновацій немає. Але важко працювати з великими підприємствами. Позиціонують себе як інноваційні, а насправді – неповороткі. Доки керівник вирішить запровадити якусь технологію, може минути кілька років.

Найбільш технологічні – середні фермерські господарства, які мають від тисячі до 10 тисяч гектарів. Спілкуємося з власниками. Вони швидко приймають рішення.

Позаторік ви казали, що ринку таких технологій ще немає. З'явився?

В. Я.: Так, і він сегментований. Одні займаються обладнанням, другі – послугами, треті орієнтуються на супутниковий моніторинг. Ми не тільки продаємо обладнання та вдосконалюємо його, а й розвиваємо обробку даних. Літати і зібрати інформацію може хто завгодно, але найцінніший – файл із рекомендаціями. Його може робити той, у кого найбільше досвіду.

Ви працюєте в Латвії. Чи легко вивезти дрон за кордон?

Ф. А.: Це можна зробити раз, два, п'ять. Врешті, постане питання про приналежність його до обладнання подвійного призначення. Хоча дрони – радіокерована іграшка. Цивільний дрон неможливо використати у з військовою метою. Безпілотники стали популярні в Україні через події на Донбасі. Завдяки ЗМІ з'явився стереотип, що це – обладнання подвійного призначення. З цим важко боротися.

Щоб експортувати дрон, треба узгодити це зі Службою безпеки, Міністерством оборони. Там кажуть: "Які дрони? Який експорт? У нас конфлікт на Донбасі. Вони потрібні тут". Але це обладнання не призначене для військових цілей.

Виготовляємо дрони в Україні. Розбираємо на частини, так звані кіт-набори, й експортуємо в Латвію. Там їх знову складають. Витрачаємо на розбирання й складання подвійний ресурс. Потім перепродуємо в інші країни.

 

Для "Нової пошти" розробляли дрона-листоношу. Яка його доля?

В. Я.: Створили апарат, що перевозив би вантажі до півкілограма на 3 кілометри. Поки що його не можна застосувати. Вимагають отримати сертифікат, але немає процедури, як це зробити. В Україні цей ринок нерегульований. Літати дронам не забороняють, але й не дозволяють. Ринок – у сірій зоні.

Як ставитеся до планів Amazon перевозити посилки дронами? Це піар?

Ф. А.: Ні, дрони в цьому сегменті будуть дуже ефективні. Зграйками літатимуть над мегаполісами. Особливо в години пік. Ця технологія стане доступною через 5–10 років.

Як міг би працювати дрон-листоноша найперше?

В. Я.: Доставлятиме пакунки між відділеннями на складній місцевості. Наприклад, через річку.

Як розвиватимуться дрони?

Ф. А.: Як пристрої, вони вже не зміняться. Досягли піку розвитку. Можуть літати десятки годин не приземляючись – працювати на сонячних батареях. Уміють аналізувати QR-код і сідати у певне місце. Розпізнають простір і оминають перешкоди. Розвиватиметься програмне забезпечення, сенсори, способи обробки даних.

Україна вписується у ці процеси?

В. Я.: Позаторік зібралися представники різних міністерств, Украероруху, всі гравці ринку. Мали створити дорожню карту, як впровадити європейську практику регулювання ринку дронів в Україні. Також розробити зміни до законодавчих актів. Але почали перетягувати між собою ковдру. СБУ каже: "Сертифікувати маємо ми". Украерорух наполягає, що це – їхня сфера. Міноборони каже: "В країні війна. Тому – тільки ми". Втрутилися кілька народних депутатів. Зрозумілого рішення досі немає. Але процес запущено.

×