вівторок, 16 жовтня 2012 15:47

Доларовим мільйонером у Ліберії можна стати за 15 хвилин

  Сергій ЧОРНИШОВ, 40 років, бізнесмен.

Народився в Одесі в сімї військовослужбовця. Закінчив Калінінградське військове училище, дослужився до старшого лейтенанта. На вихідних перепродував сигарети, які возив із Москви. Мав 430 ігрових зали у майже ста містах. Очолював Всеукраїнську організацію роботодавців сфери ігрового бізнесу. Сім років вивчав ігрові апарати й виготовляв їх на власному підприємстві в Одесі.

2009-го, після закриття азартного бізнесу в Україні, перебрався до Монровії, столиці Ліберії, на заході Африки. Відкрив казино Vegas – третє в країні. Захопився складанням мап, бо в Ліберії немає точних карт місцевості. Розробив мапу країни за півроку й закачав у свій GPS-навігатор.

У другому шлюбі – з 30-річною Лілією. Від першого має двох синів-школярів
Сергій ЧОРНИШОВ, 40 років, бізнесмен. Народився в Одесі в сімї військовослужбовця. Закінчив Калінінградське військове училище, дослужився до старшого лейтенанта. На вихідних перепродував сигарети, які возив із Москви. Мав 430 ігрових зали у майже ста містах. Очолював Всеукраїнську організацію роботодавців сфери ігрового бізнесу. Сім років вивчав ігрові апарати й виготовляв їх на власному підприємстві в Одесі. 2009-го, після закриття азартного бізнесу в Україні, перебрався до Монровії, столиці Ліберії, на заході Африки. Відкрив казино Vegas – третє в країні. Захопився складанням мап, бо в Ліберії немає точних карт місцевості. Розробив мапу країни за півроку й закачав у свій GPS-навігатор. У другому шлюбі – з 30-річною Лілією. Від першого має двох синів-школярів

За 10 років в Україні збудував імперію у гральному бізнесі. На мене працювали 2,5 тисячі людей. І в один прекрасний день все скінчилося. Знайомий розповів про ­Ліберію: що тут мало казино, немає заборон на азартний бізнес. Втрачати не було чого.

У Монровії орендую трикімнатну квартиру, яка на рік обходиться у 18 тисяч доларів. Помісячно тут не здають. Купив червоний Hummer за 30 тисяч. У центрі міста, на першому поверсі магазинів, винаймаю приміщення для казино Vegas. За 160 квадратних метрів щорічно віддаю 40 тисяч. Поставив кілька десятків гральних автоматів і рулетку, які привіз із собою.

Ліберія – одна з найбідніших країн світу, та Vegas приносить стабільний дохід. Головні клієнти – багаті ліберійці. Приходять по 200 чоловік за день. Інколи навідуються ліванці, які тримають супермаркети й пристойні ресторани. За місяць заробляю від 10 до 20 тисяч доларів.

Порівняно з Україною, тут не бізнес роблю, а відпочиваю. Немає податкової інспекції. Взагалі. Коли прийшов заступник міністра фінансів, я почав його розпитувати: як маю платити податки? Він: "7 відсотків того, що заробив". А як будемо їх рахувати? Чи є у вас якісь касові апарати? Він на мене вилупив очі й на повному серйозі каже: "Слухай, ти ж записуватимеш у блокноті, скільки заробив. От із цього й заплатиш". Я пишу і з цього плачу. Маю кур'єра, який носить у міністерство фінансів мої відрахування. Повертається з чеком.

Добре заробляти тут можна на всьому. Головне, щоб очі не розбіглися. В Ліберії майже все – імпорт. Тому відкривай хоча б міні­заводик із фільтрації води. ­Питної мало, в магазинах інколи бракує. На всю країну тільки два банки. Якщо необхідно отримати перекази по ­Western Union, стоять по 4–5 годин у черзі. Дозвіл на відкриття банку обійдеться у 50 тисяч доларів. Прибутку не принесуть лише радіатори, бо й без них спека.

У джунглях багато червоного й чорного дерева. Але ліцензій на його вирубку не дають. Ліванці, китайці, італійці домовляються з місцевими, які мають право вирубувати. Платять їм по 5–10 доларів за куб. За кордоном це коштує в 100, а то й у 200 разів дорожче.

Доларовим мільйонером можна стати за 15 хвилин. Кілька років тому приїхав один чоловік – збирався видобувати алмази. Пішов у розвідку. Присів поїсти. Відрізав хліба, чи що там у нього було, випадково чиркнув ножем по землі. На щось наштовхнувся. Почав роздивлятися, а там 300­-каратовий алмаз. Продав його за 22 мільйони доларів.

Я почав займатися золотом. Воно розташоване неглибоко. Знайшов територію, де лежить за 1,5–2 метри. Копати бурилками невигідно – багато затрат на пальне. Поки що наймаю місцевих, які працюють за 70 доларів. Добудовую золотозаводик – десь за мільйон доларів.

У Ліберії не працюють жодні закони. Щось діє лише в Монровії, й то відсотків на 10. За межами столиці – вже традиції, окремі для кожного племені, влада Монровії туди навіть не хоче лізти.

Ліцензію можна отримати tomorrow (англійською "завтра". – "Країна"), це означає "ніколи". Усі кажуть: приходьте завтра – намагаються витягнути хабарі. Якщо даси хоч раз, узагалі нічого не видадуть. Розуміють, як тільки отримаєш документи, – грошей не даси. Тому наперед хабарі давати не можна. Оригінально вибивав ­дозвіл на золото. Мені сказали заплатити 100 тисяч доларів. Відповів: "Таких грошей не маю". І пішов. ­Через два місяці самі знайшли і скинули ціну наполовину. Вдав, що мене це вже не цікавить. Кажу, за 50 тисяч міг узяти тоді, а зараз – тільки за 10. Вони не погодились. А через півроку ліцензію продали за 500 доларів.

Ліберія для підприємця – рай, якщо зможеш тут витримати та зрозуміти систему. В Україну мене не тягне. ­Повернуся лише, якщо серйозно зміниться ситуація.

  Hummer Сергія Чорнишова в ліберійській столиці Монровії припаркований біля його казино Vegas
Hummer Сергія Чорнишова в ліберійській столиці Монровії припаркований біля його казино Vegas

Зараз ви читаєте новину «Доларовим мільйонером у Ліберії можна стати за 15 хвилин». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

5

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути