Діти можуть не повернутися у школи до кінця навчального року
Карантин коронавірусу в Ханої почався після канікул на Новий рік. Його у В'єтнамі, як і в Китаї, святкують за місячним календарем. Цього року – 25 січня. Тиждень до того і тиждень після в країні зачинено всі державні установи, виробництво, навчальні заклади, магазини. Таксі та громадський транспорт можна чекати годинами. Місцеві роз'їжджаються на Тет – так називаються новорічні свята.
Я лишилася в Ханої, бо перед тим багато подорожувала – Таїланд, Індонезія, Малайзія та Камбоджа. Місто, яке в інший час гуде мільйонним трафіком і ніколи не спить, здавалось ідеальним варіантом.
Китайці в цей час теж їдуть у відпустки, навідують родичів за кордоном. Та в Ханої їм були не раді. В небагатьох відчинених магазинах і ресторанах висіли оголошення: "Китайцям вхід заборонено". Поліція штрафувала і знімала такі вивіски, але місцеві сахалися від представників цієї нації в чергах і на вулицях. Знайомий Стів, американець китайського походження, який живе в Ханої, сміявся: "Це не так і погано, мене всюди пропускають без черги, дають окремий столик".
В'єтнам закрив повітряне сполучення ще до початку карантину в Піднебесній. У мережі ширилися відео, як китайці намагаються пішки перетнути кордон.
В останні дні канікул я зі своїм хлопцем поїхали кататися на мотобайках Банановим островом. У центрі мегаполіса на Червоній ріці є невеликий безлюдний острів. Там джунглі, плантації бананів та папаї, кілька храмів. Нагадує Труханів острів у Києві. Того дня багато місцевих купалися голяка – це один із новорічних обрядів, щось на зразок нашого Водохреща. В'єтнамська родина запросила нас до свого столу. Ми посиділи з ними хвилин 15, випили чаю і зробили кілька фото. До нашої компанії підійшов чоловік, щойно з річки, представився другом сім'ї з Китаю. І протягнув руку. Я завмерла на кілька секунд – і потисла її. Друзі потім кілька днів жартували: "Уникайте Наталі, вона ручкалася з китайцем".
У державній школі перший робочий день після свят припав на 30 січня. Мала уроки в четвертому і п'ятому класах. Було по десятку учнів, а зазвичай 40–60. Наступного дня В'єтнам оголосив про закриття навчальних закладів на тиждень. Карантин триває другий місяць.
Батькам доводиться ходити на роботу, а діти бігають вулицями і грають у "коронавірус" – у квача: "вірус" намагається тебе впіймати і відправити на карантин.
Карантин продовжили ще на тиждень. Неоплачуваний. Ми з друзями сміялися, що будемо з'їжджатися і жити комунами. Зараз це вже не жарт. Учора до мене переїхала подруга. Вирішили, що так дешевше.
Орендодавці знижують вартість житла на 10–20 відсотків. Власне, це ціна, за якою винаймають квартири в'єтнамці. Іноземці завжди переплачували. До мого друга заявилися власники з поліцією і вимагали заплатити за три місяці наперед, бо бояться, що з'їде. Хоча мали завдаток за місяць.
Більшість компаній відправили працівників на карантин і не видали останньої зарплати. Це гарантія їхнього повернення на роботу.
Після тритижневого затишшя, коли у країні вилікували всіх 16 хворих на коронавірус і не було нових випадків, Ханой трохи ожив. Люди готові були повертатися до праці. А два тижні тому почалася нова хвиля.
Першою пацієнткою стала 24-річна в'єтнамка, яка повернулася з Європи. Не сказала, що провідувала в Італії інфіковану сестру. Ще четверо хворих – з її оточення. Район, у якому жила, закрили. Це стало переломним моментом. Почалася паніка. У супермаркетах змітали з полиць усе.
В'єтнам – тоталітарна держава з великою мережею таємної поліції. Люди відкрито не лають влади. Зривалися на цій хворій дівчині. В інтернеті виклали особисті дані, не добирали слів на її адресу.
Після 45 нових випадків, переважно привезених з Європи, місцеві почали лякатися білих людей. Наприклад, не заходили з ними в ліфт.
Проводжала в Україну друзів, які купили квитки на останній рейс перед закриттям кордонів. Повз нашу компанію проїхали підлітки на мотобайках із криками: fuck you. Знайомого француза, який 10 років живе в Ханої, має дружину-в'єтнамку і дітей, не пустили в магазин. А подрузі перукар сказав, що перестає обслуговувати іноземців.
Я вирішила не виходити на вулицю без маски. Так показувала, що граю за правилами.
Подруга прилетіла з півдня країни. Каже, на її рейсі було багато місцевих у захисних медичних костюмах, костюмах пасічників. У кріслі поряд сидів чоловік у будівельному респіраторі, одна заглушка для фільтра відлетіла, і він заткнув її смугастою шкарпеткою.
Влада зобов'язала всіх надівати маски. Вранці дорогою в магазин бачила жінку з песиком, на якому була маска з логотипом Louis Vuitton. Усміхнулися очима одна одній.
Діти, можливо, не повернуться у школи цього навчального року. Схоже на те, що з осені знову підуть у ті ж класи.
Туристичні місця закрито, скасовано етап "Формули-1", який мав бути у квітні, Міжнародний фестиваль феєрверків у Да Нанзі, що триває протягом літа, концерти. Розважаємось домашніми вечірками на кілька осіб і транслюємо їх наживо. Діджеї грають на балконах.
Шукаємо альтернативи для заробітку, намагаємося знайти роботу онлайн. Міркуємо, чи не запустити підпільні бари, вивчаємо рецепти бабусиних алкогольних настоянок і думаємо, на які екзотичні фрукти замінити вишні та сливи. Залишилося знайти пристойний рисовий самогон.
В'єтнам не видає віз після прильоту, як раніше. Для громадян 30 країн в'їзд заборонено. України в цьому списку немає. Кожен приїжджий має заповнити медичну декларацію. Обов'язковий карантин для тих, кого впускають у країну.
Моя віза закінчилася 23 березня. Повернутися додому не можу, кордони закрито. Українське консульство теж зачинило двері, але продовжує спілкуватися онлайн. Відповідають швидко. Підготували ноту, в якій попросять продовжити термін мого перебування тут. Взяли мої дані, якщо буде евакуація в Україну.
Канали комунікації у В'єтнамі під час епідемії працюють бездоганно. Біля кожного будинку є гучномовець, який будить зранку співами і закликами. Постійно інформують про заходи безпеки. О 17:00 гучномовець нагадує, що треба щогодини мити руки з милом. Кілька разів на день на телефон приходять повідомлення з даними про коронавірус, рекомендаціями не виходити з дому, дезінфікувати руки. Пишуть в'єтнамською, але гугл-перекладач легко з цим може впоратися.
Сьогодні було повідомлення, що розшукують пасажирів кількох рейсів, напевно, серед них виявили інфікованих. Є мобільний додаток, де просять зареєструватися всіх і звітувати про стан здоров'я.
Влада запустила пісню і кліп, як уберегти себе в ці дні. Мелодія та відео – позитивні, мають вірусний ефект. Місцеві переспівують, роблять ремікси, викладають у соцмережах.
50 днів триває карантин у В'єтнамі. Закрито навчальні установи, більшість закладів харчування та розважальних. Магазини, аптеки й ринки працюють. Певні райони – на суворому карантині, їх охороняє поліція. Виявлено 76 інфікованих, 16 із них вилікували. Ніхто не помер. Тестування на covid-19 та лікування для громадян В'єтнаму безкоштовне. Іноземці мають сплатити вартість тесту, якщо буде негативний – близько 5 тис. грн. Лікування для іноземців також платне
2 
1
Коментарі