"Змістом нашого життя стала боротьба"

Обов'язок кожного українця – підпорядкувати особисті справи й усе життя інтересам і добру нації.

Я виростав в атмосфері українського патріотизму. Вдома була велика бібліотека, часто з'їжджалися активні учасники національного життя, родичі та їхні знайомі.

Дитиною я пережив чотирикратне пересування воєнних фронтів через рідне село і важкі двотижневі бої. Наш дім був частково знищений гарматними набоями. Тоді ж ми спостерігали велику різницю між українськими та московськими військовими частинами.

 

До моїх спортивних занять належали біг, плавання, лижі, баскетбол і передусім мандрівництво. У вільний час я залюбки грав у шахи. Крім того, співав у хорі, грав на гітарі і мандоліні. Не курив і не пив алкоголю.

Повною і найвищою перемогою українського націоналізму буде стан, коли російська імперія перестане існувати і всі народи, нею поневолені, дістануть національно-державну волю.

Росія при всіх внутрішніх перемінах ніколи не змінювала і не послаблювала свого імперіалізму. Кожний режим зосереджував свої сили, всі найжорстокіші засоби, щоби втримати й закріпити поневолення, пограбування і нищення України й інших народів. Московський народ не тільки не протистояв тому, але в цілому був і залишився носієм цього імперіалізму. Отже, ворогом був не тільки режим, а сама московська нація.

Комунізм цілком противний духові української нації.

Проби смерті не витримує те, що є витвором життя. Мільйони людей, цілі народи перед обличчям смерті захищають правди і цінності, які їм дорожчі від самого життя!

Віра найбільше скріплює сили душі. Через правдиву й глибоку віру в Бога, Спасителя, кожна людина й цілий народ мають змогу безупинно черпати з вічно живого джерела стільки сили, скільки їхня душа спроможна сприйняти.

Усвідомлення, що з нами Бог, – це найпевніша й найбільша поміч для нас усіх.

Маса – це збірнота одиниць. У ній живуть і з неї виростають найцінніші своєю ідейністю, бойовитістю і здібностями одиниці. Багато таких високоцінних людей живе у глухій гущі маси. Треба піти на саме дно, щоб до них дійти, і треба відповідної акції, щоб їх покликати.

Україна – це непримиренна сила, яка бореться проти всякого наїзника, всякого поневолення. Серед найтяжчих умов Україна не тільки продовжує боротьбу, а й живе власним, оформленим у підпільно-державному творі, життям.

Союзництво – це відношення обопільності. Його може мати той, хто сам щось дає і добуває. Визволителів, "освободителів", які здобували б для нас волю і її нам дарували б, напевно, ми ніколи не діждались би.

Визволення чужими силами може звільнити якийсь народ від однієї неволі, але справжньої самостійності воно не дасть.

По плодах пізнається дерево, а чинники політичного життя – по ділах.

Люди, які у своїй праці усвідомлюють, що можуть будь-якої миті втратити життя, як ніхто вміють це життя цінувати. Вони знають його вартість.

Я прожив рік із впевненістю, що незабаром загину. Але жодного разу протягом того періоду я не переживав того, що пережив, коли відправляв двох членів ОУН на певну смерть.

П'ять і чверть року я просидів у найтяжчих польських в'язницях, з того більшу частину в суворій ізоляції. За той час провів три голодівки – по 9, 13 і 16 днів. Одну з них спільно з іншими українськими політичними в'язнями, а дві – індивідуально.

Наша перемога – це перемога нашої ідеї, повне її здійснення. Другорядною справою є те, яку частину реалізуємо ми самі, яку – хтось інший, а яку – спільно. Наш обов'язок – зробити самим, скільки стане сил. Одночасно треба докласти старань, щоб і інші робили якнайбільше.

 

Лояльність до ворога – національний злочин.

Найвищі моральні основи є лише висловленням найвищого, розумного і доцільного, егоїзму. Хіба мудрість: "Не бажай другому того, чого собі не бажаєш!" не є одночасно свідченням і найвищої моральної норми для цілого людства, і нормою здорового егоїзму?

Порівняно з війною, зокрема при новітніх засобах і методах масового винищування людей і ресурсів, революція – це найгуманніша форма боротьби.

Український націоналістичний рух не має нічого спільного з нацизмом, фашизмом або націонал-соціалізмом. Український націоналізм бореться проти імперіалізму, тоталітаризму, расизму і всякої диктатури чи застосування насильства. Ім'я "український націоналіст" є співзвучним з "український патріот". Він готовий боротися за свободу свого народу, жертвувати для свого народу все, що має. Навіть життя.

Хоч які великі жертви – боротьба конечна.

В усякій боротьбі і в усякій розумній політиці сенс полягає в тому, щоб, жертвуючи малим, частинними позиціями і вартостями, здобути головну мету. В цьому полягає всяка перемога. А пожертвувані, втрачені вартості – це ціна перемоги. Що більша мета, що тяжче змагання – то більші бувають жертви.

Наша ідея така велична, що не одиниці, не сотні, а навіть мільйони життів треба покласти, щоб реалізувати її.

Якщо нас не люблять за так званий фанатизм, то значить – не люблять нашої непохитної, безкомпромісної боротьби проти поневолення.

Наші ідеї – це наша найбільша сила і найуспішніша зброя. Жоден вояк не поміняє своєї випробуваної зброї на таку, що вже не раз підвела, хоч надається до параду.

Розправляючись із ворогом у себе в хаті, треба тямити, що він остаточно буде переможений лише тоді, коли капітулює на своїй землі.

Нашим природним середовищем стало змагання, змістом нашого життя – боротьба.

У кожному ідеологічному чи політичному русі найважливішу роль грають два основні складники – ідея і людина. Перші творять душу, істоту, внутрішній зміст руху. Другі – його живий, діючий організм.

Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний.

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу".

×