"Запорука нормального шлюбу – жити без страху, що тебе покинуть"

У нашому суспільстві – культ молодості. Коли люди гинуть, то в першу чергу плачуть за 20-річними. Не думають, що в 55-річного вбитого є сім'я і повно зобов'язань. А західна культура показує, що життя є в будь-якому віці.

Важливо приймати свій вік. Люди, які цього не вміють, виглядають потворно. Наприклад, колють ботокс, накачують губи й вилиці силіконом.

Народжувала старшу доньку в Берліні. З чоловіком добиралися туди через Ліхтенштейн. Це було цікаве відчуття: у Берлін їдемо удвох, а повернемося – втрьох.

З дітьми має жити тварина. Люди, які спілкуються з ними, психологічно стабільніші й гнучкіші.

Найбільше боюся втратити бажання жити.

Гроші приходять до тих, хто знає, що з ними робитиме. Треба прагнути не коштів, а можливостей.

Перші гроші заробила в 11 років, коли написала статтю в "Яремчанський вісник". Відклала їх на собаку.

Вперше закохалась у дитсадку. Мені було 4 роки, хлопчику – 6. Почуття залишились таємницею.

Ірена КАРПА, 36 років, письменниця, співачка. Народилася 8 грудня 1980 року в Черкасах, у сім’ї інженерів. 1982-го родина переїхала до Івано-Франківська, а звідти – в Яремче на Прикарпатті. 16-річною записала першу пісню – ”Я чекатиму”. Створила музичний гурт ”Фактично Самі”, 2007-го перейменувала його на Qarpa. Навчалася в Національному лінгвістичному університеті на відділенні французької філології. Вела телевізійні програми на кількох телеканалах. Знялася у короткометражних фільмах ”Аутизм” і ”Компот”. Під час Майдану розпродала свій гардероб для збору коштів його учасникам. Продала кабріолет Peugeot і провела кілька благодійних концертів для допомоги військовим у зоні АТО. Випустила серію мультфільмів про ”ватників”. З жовтня 2015 року – перший секретар з питань культури посольства України у Франції. 2017-го видала книжку казок ”День усіх білок”. Заміжня втретє. Виховує доньок – 6-річну Корену-Джіа та 5-річну Кайю

У житті – безліч парадоксів. Наприклад, Іван Дорн робить музику, яка не є кліше. Однак мислить на рівні бабусі під під'їздом. Зрозуміла це після його інтерв'ю російському журналісту.

Наглі та жадні – найбільші зрадники України. Вони при владі, ніяк не можуть наїстися. Натхненно розкрадають те, що лишилося. Якщо так триватиме, то буде ще одна революція.

Сенс життя в тому, щоб отримувати максимум від кожної хвилини – хоч би якою вона була.

Часто буває соромно за нерішучість. Хоча розумію: ліпше почути "ні", ніж мучити себе здогадками.

Подвиг – це те, на що людина йде з останніх сил і що приносить вагомий результат.

Востаннє плакала зранку в машині. Поки ніхто не бачив. Накотило. Дуже великий тиск із різних боків, цейтнот, нульовий бюджет, потреба розрулити купу справ. Зрештою, соплі витерла – й пішла розгрібати. Я часто плачу.

Мрію перестати бути похмурою. Депресія часто не дає. Але головне – не спокуситися "щасливими таблетками": вся Європа сидить на антидепресантах. Змінити щось має робота над собою.

Запорука нормального шлюбу – жити без страху, що тебе покинуть.

Ідеальний чоловік – це той, з чиїми недоліками комфортно. Той, що не бісить. Що підтримує, дає змогу бути самою собою, захищає.

Творчість – це теж робота, але в задоволення.

Для письменника не буває поганих людей, бувають карикатурні персонажі.

Щастя – це не поспішати і встигати милуватися тим, що маєш зараз.