21 листопада лідери п'яти фракцій у Верховній Раді підписали
коаліційну угоду. В ній виклали умови й терміни впровадження реформ. Одна з них – виборчого законодавства. Коаліціянти вирішили відмовитися від змішаної виборчої системи. Її мажоритарна складова є полем для махінацій і підкупу виборців. Хочуть запровадити пропорційну систему з відкритими списками.
Однак у коаліційній угоді немає нічого про зменшення прохідного бар'єра та кількості народних депутатів. Також у суспільстві відсутня дискусія щодо можливості формування двопалатного парламенту. Такі є, зокрема, в унітарних за устроєм Великій Британії, Франції, Італії, Іспанії, Норвегії, Польщі. До нижньої палати депутатів обирають за списками партій, до верхньої – представників від кожного регіону країни.
Чи потрібно зменшити або прибрати прохідний бар'єр на виборах до Верховної Ради? Чи не забагато народних депутатів у парламенті? Чим був би корисний для України двопалатний парламент?
Прохідний бар'єр запровадили для того, щоб структурувати склад Верховної Ради. Щоб там не було 20 партій, кожну з яких представляли б один чи двоє депутатів. Бар'єр логічно тримати на рівні 3–4 відсотків. Тоді в парламент потраплятимуть політичні сили, які мають помітну підтримку в суспільстві.
Кількість народних депутатів мала би бути десь від 300 до 400.
Унітарні держави переважно мають однопалатний парламент, а з федеративним устроєм – двопалатний. ДВОПАЛАТНА ВЕРХОВНА РАДА ЩЕ БІЛЬШЕ УСКЛАДНИТЬ СИСТЕМУ УХВАЛЕННЯ РІШЕНЬ. А під час війни треба дуже швидко формувати консолідовану позицію.
Євген ГЛІБОВИЦЬКИЙ, 38 років, експерт зі стратегій
Ця Верховна Рада оновилася. Але була обрана за системою, яка дозволяє красти голоси й підкуповувати людей. Її треба реформувати так, щоб кандидат від політичної партії був максимально близький до виборців і округу. Щоб люди пов'язували себе не з "парашутистами", а зі своїми. Щоб можна було одночасно обирати партію і кандидата. За пропорційної системи з відкритими списками, голосуючи за кандидата, одночасно вибирають партію.
Україні категорично не можна запроваджувати двопалатного парламенту. Він передбачає триступеневу процедуру ухвалення законів: нижня палата, верхня, а потім ще президент. У нас зараз два ступені – Верховна Рада і президент. У двопалатному парламенті, якщо верхня палата накладає вето на закон, – його треба переглядати наново в нижній. В умовах країни, яка перебуває у стані війни й у повній системній кризі, ДВОПАЛАТНИЙ ПАРЛАМЕНТ – ШЛЯХ ДО ЗАСТОЮ.
Сергій ГОЛОВАТИЙ, 60 років, юрист, екс-міністр юстиції і колишній народний депутат
Прохідний бар'єр потрібен, щоб до Верховної Ради потрапляли добре організовані політичні сили. 3 відсотки – оптимальна межа. При 5 процентах, як зараз, чи при 7 виникає колосальна спокуса використати адміністративний ресурс або гроші олігархів.
Віктор НЕБОЖЕНКО, 61 рік, політолог
Знижувати чи скасовувати нинішній 5-відсотковий прохідний бар'єр не варто. А от ЗАПРОВАДИТИ ДЕРЖАВНУ СИСТЕМУ ФІНАНСУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ – треба. Її обсяг має залежати від підтримки під час парламентських виборів. Двопалатний парламент – не потрібен. Це прерогатива федеративної держави. В унітарній Польщі є сенат і сейм. Але питання про доречність і ефективність сенату постійно обговорюється в політичних та юридичних колах.
Віталій ПОРТНІКОВ, 47 років, журналіст
Якщо переходити до відкритого списку кандидатів у нардепи, то прохідний бар'єр не потрібен. Бо не буде одномандатного округу, як маємо зараз. Зміна означатиме, що країну треба розбити на 150 округів. У кожному "розігруються" три мандати. Політичні сили виставляють своїх кандидатів. Виборці підтримують партію, наприклад, "Батьківщину" чи "Народний фронт". Беруть їхній список і відмічають там трьох людей або розставляють їх по місцях. Тоді дивляться, у кого в списку який кандидат набирає більшість.
Двопалатний парламент можна зробити, якщо перейти до моделі з крайовим устроєм. Кожен край у парламенті представлятимуть дві особи. Вони блокуватимуть закони, які можуть нашкодити територіям і порушити права громад. Президент слідкуватиме за цілісністю суверенітету, стратегічними напрямами. КЛАНИ НЕ ЗМОЖУТЬ КЕРУВАТИ УРЯДОМ, БО ДРУГА ПАЛАТА КОНТРОЛЮВАТИМЕ ЙОГО. Єдине, що треба обирати парламент не на п'ять, а на чотири роки. Маємо частіше оновлювати систему.
Олег СОСКІН, 60 років, політолог
Прохідний бар'єр варто залишити на рівні 4–5 відсотків. Бо в суспільстві десь 3 проценти людей здатні голосувати за найабсурдніші політичні сили. Вибори мають відбуватися кожні два роки. Це оновлюватиме парламент і забезпечуватиме постійний контакт політиків із суспільством.
Україні потрібен двопалатний парламент. Тоді нижня палата обиралася б за пропорційною системою з відкритими списками. А верхня – за мажоритарною, у два тури. У нижній палаті має бути 300 депутатів, у верхній – по три-чотири від області. Мінусів у двопалатного парламенту майже немає. Єдине – можуть затягувати законодавчий процес. Буває, верхня палата накладає вето на рішення нижньої.
Олександр ПАЛІЙ, 40 років, політолог
Прохідний бар'єр варто зменшити до 3 відсотків. Скасувати – не можна, щоб до Верховної Ради не потрапляли випадкові люди. ЩО НИЖЧИЙ ПРОХІДНИЙ БАР'ЄР, ТО БІЛЬША ДИНАМІКА У ЗМІНІ ПАРЛАМЕНТАРІЇВ. А в нас суспільство змінюється, а склад парламенту оновлюється погано. Ще треба частіше проводити вибори – раз на два роки. Тоді більше нових партій потраплятимуть до Ради.
Парламент мав би бути двопалатний. Бо в нас погано представлені регіони. Понад половина народних депутатів – кияни. Серед мінусів двопалатного парламенту – важче проходитимуть закони. Їх можна буде гальмувати. Бо дві палати пройти важче, ніж одну. Депутатів має бути не більше, ніж 400 чоловік.
Євген ЗАХАРОВ, 62 роки, правозахисник
Високий прохідний бар'єр – ознака авторитарності країни. Наприклад, у Росії він становить 7 відсотків, у Туреччині – 10. Що нижчий бар'єр, то більше може бути в парламенті демократичних сил. Нам варто повернутися до 3-відсоткового, як був на виборах у 2006–2007 роках. У такому разі втрачається менше голосів виборців. За такого закону в теперішню Верховну Раду пройшли б "Свобода", "Сильна Україна" Тігіпка та "Громадянська позиція" Гриценка. Парламент виграв би від цього. Нульового бар'єра не може бути. Інакше пройде якась партія педофілів, як було в Голландії.
Зменшення кількості депутатів до 300 та утворення двопалатного парламенту – ЦЕ СТАРА ІДЕЯ ЛЕОНІДА КУЧМИ. Не треба її втілювати. Маємо оптимальну кількість обранців. Так само нам не потрібні верхня й нижня палати. Україна – унітарна держава, а не федерація чи конфедерація.
Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ, 39 років, політтехнолог
Потрібно знижувати прохідний бар'єр до 3 відсотків. Тоді більше громадян матимуть своїх представників у Верховній Раді. Не треба, щоб ключові політичні сили лишалися за бортом. Як зараз це сталося зі "Свободою". З другого боку, не потрібно зводити ситуацію до абсурду, скасовуючи бар'єр. Тоді в Раді буде 15 партій. ПАРЛАМЕНТ ПЕРЕТВОРИТЬСЯ НА РОЗДРІБНИЙ РИНОК.
450 депутатів для України – це багато. 300 було б оптимально, але треба подумати ще й про другу палату. Вона представляла би регіони й складалася із сенаторів. Хіба не знадобився б у нинішніх умовах їхній досвід? У нас зараз молода влада. Спікерові – 36 років, прем'єрові – 40, президентові – нема 50.
Вадим КАРАСЬОВ, 58 років, політолог
3 відсотки було б достатньо, щоб у Верховній Раді врахували інтереси різних верств населення. Зокрема, найслабших соціальних груп. Зараз скасовувати прохідний бар'єр не потрібно, бо в нас досі не структурувалося суспільство. Кількість народних депутатів варто скоротити на сотню. А вивільнені кошти використовувати на їхніх помічників. Вони допомагають працювати з виборцями і над законопроектами. Я був знайомий із конгресменом, у якого тільки на листах "сиділи" п'ятеро людей.
Микола КУЛЬЧИЦЬКИЙ, 67 років, колишній народний депутат
3 
1
Коментарі