– Закон "Про освіту" виявився досить компромісний. У нього внесли більше тисячі правок народних депутатів, передбачили 12-річну освіту і разом з тим навчання мовами нацменшин. Але порівняно з тим, що є, це вагомий крок уперед, – каже заслужений учитель України, шеф-редактор порталу "Освітня політика" Віктор ГРОМОВИЙ, 54 роки.
Реформа освіти була необхідна?
– Ще вчора. Чверть століття ми згаяли на її імітацію. Нарешті закінчилася трирічна епопея з прийняттям закону. Проте це ще не реформа. Закон лише відкриває певні шпаринки, аби робити зміни. Важливо, щоб після підписання документа президентом він не повторив долю закону "Про вищу освіту". Ухвалили 2014-го, однак він не працює досі.
Що позитивного в законі "Про освіту"?
– Оновляться кадри. Запрацює нова система підвищення кваліфікації вчителів – на тренінгах чи семінарах. Зараз вона монополізована інститутами післядипломної освіти. Запровадять ефективну систему оцінки якості роботи школи. Ліквідують корупційну процедуру атестації навчальних закладів. Розширюється шкільна автономія. Учитель сам має право обирати, за якими програмами й методиками працювати. Робиться крок до прозорості фінансових потоків. Заклади оприлюднюватимуть на сайтах інформацію про всі надходження й витрати. Уперше з'явилася вимога академічної доброчесності. Нарешті вчителям підвищать заробітну плату. Вони перестануть відчувати себе пригнобленими.
Багато дискусій виникло навколо запровадження 12-річної школи і статті про мову навчання. Чому?
– Політикам варто припинити спекуляцію навколо цих дражливих тем. Не може бути, що весь світ іде не в ногу щодо тривалості навчання, а лише Україна – в ногу. Є загальноприйнятий термін. Однак наш політик вилазить на трибуну й починає говорити, що всі будуть вагітні до закінчення 12-го класу. Але в Україні немає такої проблеми. Менше відсотка дівчат вагітніють до 18 років. Однак примітивні аргументи спрацьовують на частину електорату. Те ж стосується і мовного питання. Ніякої загрози українській мові у законі немає.
Суспільство готове до освітньої реформи?
– Суспільство ніколи не буває готове до реформ. Закон – це лише потенційні можливості для змін. Тому необхідна колосальна просвітницька робота.
З якими труднощами стикнемося під час реформування галузі?
– Заведено говорити, що головна проблема освіти – недостатність фінансування. Якби все в освіті, спорті чи медицині вирішували гроші, то футбольна збірна Саудівської Аравії була б чемпіоном світу, а Стів Джобс дожив би до 100 років. Насправді основний ресурс – свобода. Важливо відійти від пострадянської системи, де невільні всі учасники освітнього процесу, а жорстка ієрархія тисне на творчість. Новий закон розширює межі свободи, але не всі одразу скористаються нею. Це тривалий процес.
6 
35413
Коментарі