Канцлер Німеччини Анґела Меркель дуже центристська й прекрасно відчуває суспільні настрої, – каже журналіст Моріц ГАТМАНН

На виборах до німецького парламенту 24 вересня партія канцлера Анґели Меркель перемогла, але втратила багато мандатів, порівняно з 2013 роком. Її коаліційні союзники – соціал-демократи – отримали найгірший результат за післявоєнну історію країни. Зате вперше після Другої світової в Бундестаг потрапила ультраправа "Альтернатива для Німеччини". Також повернулися ліберальні "Вільні демократи". Практично без змін справи лише у "лівих" і "зелених". Як розвиватимуться події?

– Найімовірніший сценарій – коаліція, яку називають "Ямайка". Кольори партій відповідають прапору острівної карибської країни. Чорні фарби блоку Християнсько-демократичного й Християнсько-соціального союзу канцлера Меркель, жовті – "Вільних демократів" і – "зелені". Разом у них буде 393 мандати із 709 в Бундестазі.

Це, по суті, єдиний варіант у Меркель. Уряд меншості, коли слід домовлятися по кожному закону, вона відкидає.

Соціал-демократи заявили, що полишать нинішню "Велику коаліцію" і підуть в опозицію. У Німеччині політики слів на вітер не кидають. Із крайніми правими ні вони, ні ХДС не працюватимуть.

Зараз тривають дискусії щодо коаліційної угоди. Канцлер обіцяє до Різдва новий уряд.

 

Лідер "Вільних демократів" Крістіан Лінднер заявив: його партія буде в коаліції, якщо зміниться державна політика. Не сказав, що має на увазі. Але виборчу кампанію політсила будувала, зокрема, на вимозі виходу Греції з єврозони і що варто змиритися з анексією Криму Росією. Чи піде Меркель на зняття санкцій із РФ?

– Україна і Росія – не центральні теми в переговорах щодо коаліції. Значно важливіші питання всередині Німеччини.

"Вільні демократи" повернулися після чотирьох років небуття – до 2013-го вони були молодшими партнерами в коаліції із ХДС/ХСС. Саме через слабке відстоювання своїх позицій їх тоді покарали виборці. Тепер вони жорсткіше торгуються з Меркель.

Для ХДС украй важливі консервативні цінності й мораль. "Ліберали" ж – за легалізацію всього і вся. Для них християнські цінності – другорядні. На першому плані – зниження податків і державного пресу на бізнес. Вони казали: заради торгівлі й економічного зростання готові визнати Крим російським, вигнати Грецію з єврозони і відправити біженців у рідні країни. Із цим не згодні "зелені", які за світову справедливість, права людини й демократію. Та й сама Меркель не готова заради грошей йти на угоди з Путіним чи влаштовувати масові депортації біженців. Протиріччя між трьома партіями істотні. Домовитися буде непросто. Але їх об'єднують нелюбов до правих радикалів й інтереси Німеччини.

Меркель вклала багато сил у мир на Донбасі, аби здати його під час коаліційних торгів. Її позиція – для бодай часткового скасування санкцій потрібне хоча б часткове виконання Росією Мінських угод. Треба помітний успіх у справі миру на Донбасі. Наприклад, ослаблення санкцій можливе після розміщення там миротворців.

Навколо чого найбільші суперечки щодо коаліційної угоди?

– Що робити з біженцями (з 2015 року з ініціативи канцлера ФРН прийняла їх понад 1,3 млн. – Країна)? Меркель представляє політичну силу, що складається з двох партій – ХДС і ХСС. У другій наполягають на ліміті біженців, яких може прийняти Німеччина. Наприклад, 200 тисяч. Категорично проти такого обмеження "зелені". У трьох потенційних членів коаліції – різні погляди. Але вони домовлятимуться.

Як Меркель пропонує вирішити проблему?

– Коли хвиля біженців захлеснула Німеччину і канцлер зрозуміла згубність свого рішення, то змінила стратегію. Наприклад, спробувала домовитися з країнами Північної Африки, звідки прибувають люди, аби місцева влада не випускала їх у Європу через Середземне море. Також уклала угоду з Туреччиною, щоб там відкрили табори для біженців. За це Берлін обіцяв Анкарі гроші й безвізовий режим з ЄС. Меркель відкупилась. Але один із наслідків помилки з біженцями – зростання популярності "Альтернативи для Німеччини".

У коаліції "Ямайка" хто очолить міністерство закордонних справ і займатиметься, зокрема, українськими справами?

– Велика ймовірність, що цей пост віді­йде співголові "зелених" Джему Оздеміру. Для цієї політсили важливі дотримання прав людини й демократія, якими часто нехтує Москва. Тому щодо Росії його позиція критична.

 

Глава МЗС виконує вказівки партії чи канц­лера?

– Протягом 2013‑2017 років міністром закордонних справ був соціал-демократ Франк-Вальтер Штайнмаєр. Попри досить проросійську політику його партії, він ішов у фарватері Меркель щодо РФ. Канц­лер і МЗС узгоджують позиції. Істотних розбіжностей бути не може.

Які риси Меркель привели її вчетверте до головного поста країни?

– Вона дуже центристська, прекрасно відчуває суспільні настрої. Перед виборами один з її опонентів назвав талантом Меркель уміння позбавляти суперників повітря. Тобто вона забирає в опонентів теми, на яких ті могли б отримати голоси.

Це було помітно в питанні біженців. За два роки вона суттєво змінила позицію.

Чи візьмемо, наприклад, легалізацію одностатевих шлюбів. Перед виборами Меркель внесла законопроект щодо цього на голосування. Сама не підтримала його, але завдяки опозиції закон ухвалили. Так вона забрала частину голосів у "зелених" і "Вільних демократів".

Чому українському суспільству варто повчитися у німецького?

– Сила Німеччини – у розвиненій культурі діалогу й пошуку консенсусу, вмінні домовлятися заради спільного блага. В еліті бувають суперечки, але всі політичні сили поважають одна одну.

З важливих питань заради піару партії не голосуватимуть проти курсу уряду. Якщо є коаліція, то всі дотримуються угоди, попри власні інтереси. Бо державні – важливіші за партійні.

В Україні ж союзники можуть кинути один одного, коли бачать вдалий момент. На жаль, у вас поки що немає партій, які існували б протягом багатьох років на принципах. Вони формуються навколо політичної фігури. Ті, хто приєднується до цієї особи, роблять це, тому що бачать для себе короткочасну вигоду. Немає ідеалів. Зате є відстоювання інтересів своїх чи групових.

Які в Меркель відносини з французьким президентом Макроном, і як вона хоче змінити Євросоюз?

– Макрон на другий день після німецьких виборів запропонував масштабні реформи Євросоюзу. Заявив, що єврозоні потрібен єдиний бюджет, в тому числі оборонний, і міністр фінансів. Також, що ЄС мусить мати власні військові сили швидкого реагування й агентство з надання притулку "тим, хто цього потребує". У Берліні ще не відповіли на ці пропозиції.

Меркель прагне посилення позицій Європи у світі. Для цього треба, щоб ЄС говорив одним голосом. За більш цілісний Євросоюз виступають Німеччина, Франція, Італія.

Ці ініціативи не подобаються лідерам Східної Європи – насамперед Будапешту й Варшаві. Там проти консолідації ЄС, більшої влади Брюсселя над суверенними країнами. Тому польська й угорська еліти недолюблюють Меркель. Також – за її позицію щодо біженців: хотіла, щоб ці країни теж їх приймали. Ще канцлер критикує їхні еліти за авторитарні тенденції.

Тому триває розшарування Євросоюзу, з яким треба щось робити. Меркель має налагодити відносини з Угорщиною і Польщею, реформуючи ЄС.

×