Пролежав у комі рік і прокинувся на Різдво

Сім дивовижних одужань

Український військовий, 21-річний Володимир Гордієнко, вижив після розстрілу російськими окупантами.

– На Київщині з двома побратимами потрапили в полон до росіян, – розповідає Володимир Гордієнко. – Після допитів нам сказали сісти в машину та їхати. На ходу авто накрили автоматними чергами. Потім – із гранатомета. Я встиг відповзти. Що поранений, зрозумів, коли почав харкати кров'ю.

Сталевий сердечник кулі увійшов у спину військового. Зламав 12-те ребро й застряг у м'язі задньої стінки серця. У такому стані Гордієнко два дні йшов лісом до українських позицій.

Володимира прооперували у столичній лікарні "Феофанія". Тривала 5 год. За кілька діб його виписали

 

1. Жительку американського Нью-Йорка вилікували від вірусу імунодефіциту людини – пересадили клітини з крові новонароджених. Вона стала третьою людиною і першою жінкою у світі, яка поборола вірус.

Хворобу жінці діагностували 2013-го. За чотири роки в неї виявили ще й лейкемію. Тоді ж американці провели транс­плантацію стовбурових клітин із пуповинної крові. Донором став пацієнт із мутацією, що блокує проникнення ВІЛ у клітини. Паралельно хворій вводили стовбурові клітини крові від родича першого ступеня. Так тривало, доки клітини пуповинної крові не стали домінувати в організмі пацієнтки.

– Через 37 місяців жінка припинила антиретровірусну терапію, оскільки лікарі не знайшли жодних ознак ВІЛ, – каже експерт з інфекційних захворювань клініки Weill Cornell Medicine Маршалл Глесбі.

Поки що незрозуміло, чому саме стовбурові клітини з пуповинної крові спрацювали так добре. Припускають, що вони більш здатні пристосуватися до нового середовища.

2. 31-річний британець Омар Тейлор одночасно поборов коронавірус, пневмонію, сепсис, серцеву недостатність і подвійний інсульт. Його одужання називають дивом. У кращому разі чоловікові прогнозували інвалідний візок.

Тейлор провів 20 днів на апараті штучної вентиляції легень у відділенні інтенсивної терапії. Приймав седативні препарати. Доліковувався в інсультному відділенні.

– Мені казали готуватися до найгіршого, – говорить Кейтлін Тейлор, дружина Омара. – Але за шість тижнів його виписали. І не сподівалася, що це станеться.

Коли чоловік повернувся додому, всі сусіди вийшли привітати його з одужанням.

Науковці взялися досліджувати повну історію хвороб Омара. Хочуть зрозуміти, як підхопив стільки недуг і зміг вилікуватися за відносно короткий термін.

3. 5-річна Вікторія з Чернівців стала однією з перших важких ковід-пацієнток у регіоні.

Спершу лікувалася вдома під наглядом педіатра. Коли її стан різко погіршився, привезли до лікарні й перевели на режим штучної вентиляції легень.

Дитина була в коматозному стані. Мала тотальну двобічну пневмонію, порушення свідомості та виражену дихальну недостатність.

– Дівчинка понад три тижні була на апаратній вентиляції, потім – на кисневій терапії, – говорить лікар пацієнтки Олександр Тесліцький. – Мала порушення трьох життєво важливих функцій організму – серцево-судинної, нервової та дихальної. Ризик летальності був понад 95 відсотків.

За два тижні Вікторія почала приходити до тями. Її виписали притомну, без потреб у дихальній підтримці чи поданні кисню.

– Через півтора місяця в дівчинки підвищилася температура, – додає Тесліцький. – Боялися, що міг повернутися коронавірус. На щастя, то була звичайна застуда. Але ми знову обстежили дитину. Жодних відхилень.

Лікарі були вражені, наскільки швидко дитячий організм повністю відновився після важкої хвороби.

4. 74-річна жителька Дуб­ліна в Ірландії вилікувалася від онкології.

Жінку турбував висип на шкірі. Коли звернулася до лікарів, нижня половина її правої ноги покрилася горбками з восковим нальотом і яскравим червоно-фіолетовим висипом. То була карцинома – одна з форм раку шкіри.

– З огляду на поширення пухлини радіотерапія була б неефективна. А видалити осередки запалення зі шкіри медики не могли, – каже лікар Алан Ервайн. – Найкращим рішенням здавалася ампутація. Проте похилий вік жінки навряд чи дав би їй змогу нормально адаптуватися до протеза.

Доки медики шукали оптимальний варіант лікування, пухлини почали зменшуватися. Упродовж кількох місяців карцинома зникла.

– Помилки в діагнозі бути не могло, – додає Ервайн. – Виходить, організм самостійно може позбутися раку, навіть якщо такі випадки – рідкість.

Сама ж пацієнтка вважає, що їй допомогло божественне втручання, бо поцілувала релігійну святиню. Однак учених цікавить біологічне пояснення спонтанного зникнення хвороби.

5. 15-річна Валерія із Сум за рік подолала остеосаркому. Медики припускали, проживе не більш як два місяці.

– Звернулися до лікарів, бо боліла нога, – каже Валерія. – Ви­явилося, маю агресивну пухлину, що вразила кістку на 15 сантиметрів. Нічого не знала про рак. Це була повна безвихідь.

Після діагнозу мати дівчини розіслала історію хвороби в різні клініки. За два місяці Валерія почала лікування в українському медзакладі. Воно тривало рік. Дівчина пройшла 16 курсів хіміотерапії й одну складну операцію.

– Боялася втратити ногу, – говорить Валерія. – Але ніколи не занепадала духом при мамі, не хотіла бачити її сліз. Ми їздили в різні цікаві місця, щосили намагалися відганяти думки про хворобу. Я поставила цілі та знала наперед, що робитиму після одужання. У лікарні вчила мови, готувалася до вступу в коледж, малювала. Це мене й витягло.

Після операції дівчина зрозуміла, що одужає. Відчула, що позбулася того, що її вбивало, каже.

6. 6-річний хлопчик зі Львова пролежав у комі рік. Прокинувся на Святвечір.

– Трагічний випадок стався, коли малий катався на санчатах, – каже керівник Центру нейрохірургії та неврології Першого територіального медичного об'єднання Львова Андрій Токарський. – Дитина втратила рівновагу і врізалась у дерево. Отримав важку черепно-мозкову травму, впав у кому.

Того ж дня за рік хлопчик опритомнів.

– Батьки жодної секунди не сумнівалися, що їхній син одужає. І сталося реальне диво, – додає Токарський. – У мене на руках помирало багато людей. Я працюю понад 40 років і бачив чимало див. Перед важкими операціями родичі запитують: що мають робити в цей час. Усіх відправляю до молитви. Це додає їм віри.

7. 26-річний Костянтин із Дніпра поборов важку неврологічну хворобу.

У 2 роки хлопець підхопив інфекцію. Медики порадили його матері змиритися з цим. Надії на одужання не було.

– Усі казали, що він залишиться фізично й розумово недорозвинутим, – говорить Людмила, мати Костянтина. – Якось під час прогулянки він побачив тренування легкоатлетів. Показав, що хоче до них. Ми вирішили спробувати.

Перший рік кожне тренування закінчувалось у травмпункті. Хлопцю накладали шви на розбиті лікті, коліна, обличчя. Після двох років майже нерухомий раніше хлопець самостійно пробігав до 5 км. Потім став самостійно їздити на заняття, згодом заговорив.

– Можливість бігати та говорити в разі неврологічного захворювання – це рідкість, – каже завідувач центру лікувальної фізкультури Тетяна Корнілова. – У хлопця активізувалася рухома зона кори головного мозку, що відповідає за покращення інтелектуальних можливостей. Такі дива можуть зумовити й інші фізичні вправи, не тільки біг.

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"

×