25 жовтня 1917 року холостий постріл крейсера "Аврора" дав сигнал до штурму Зимового палацу – резиденції Тимчасового уряду. Його скинули та заарештували. Утім, захоплення Зимового кількатисячним натовпом – радянська кінолегенда. Палац насправді здали майже без бою. Його охороняли жінки, які були зґвалтовані революціонерами.
Уночі 2 липня півтисячі жителів райцентру Врадіївка Миколаївської області розтрощили відділок міліції. Розбили вікна, двері, ворота, закидали пляшками з займистою сумішшю. Обурилися, що міліціонери не затримали колегу – капітана Євгена Дрижака. Той із лейтенантом Дмитром Поліщуком і таксистом Сергієм Рабіненком уночі 27 червня побили та зґвалтували продавщицю 29-річну Ірину Крашкову.
Врадіївка – 10-тисячне містечко, розташоване за 180 кілометрів від обласного центру та 326 кілометрів – від Києва.
Віталій КАПРАНОВ, 45 років, письменник і видавець:
– ???Приємно, що на Миколаївщині проявився козацький дух. Населення розплачується за наслідки свого голосування. Щоправда, повстання у Врадіївці пішло за класичним радянським сценарієм, як це було колись у Новочеркаську чи Кривому Розі. Розгромили відділення міліції, повісили на стовпах кількох ментів – і все. Проте завдання таких повстань – не йти одразу на Київ, а показати і міліції, і найнятим гопникам, що їх не бояться. Зараз відбувається очищення, гівно спливло, і всіх цих виродків хай знають поіменно. Перед виборами 2015-го це дуже важливо. Влада знає, що вона їх програє, і робитиме все, щоб утриматися. А після таких подій це буде непросто.
Володимир ЦИБУЛЬКО, 49 років, поет і політолог:
– Події у Врадіївці не перекинулись на всю країну, бо українці не бачать серед лідерів опозиції тих, за кого треба повставати. Не вірять, що влада Кличка чи Яценюка буде кращою за теперішню.
Відбувається очищення, гівно спливло, і всіх цих виродків хай знають поіменно
Досвід боротьби за Ющенка та його перебування на посаді остудив усім голови. Люди просто так не кидаються в політичну гру. Потроху навчаються. Політики теж мусять учитись і змінюватися. Якщо в опозиції думають, що тепер врадіївці автоматично стануть їхніми прихильниками, – це помилка.
Ніхто з опозиційних лідерів не приїхав на Миколаївщину. Хай це було б лише на півдня, щоб поговорити з людьми, з місцевими начальниками. Але ці півдня для врадіївців були б важливіші, ніж півроку агітації за "Вставай, Україно!" Опозиція боїться повстання так само, як і влада. Вони поставились до ситуації бюрократично – попривозили прапорці й махали ними перед місцевими жителями і журналістами.
Однак, незважаючи на ляпи опозиції, найдошкульніший удар Врадіївка зробить по владі. По-перше, Південь України – її електоральне поле. По-друге, якщо влада не спроможеться на ротації всередині себе, її рейтинг падатиме до 2015 року. Зрештою буде крах "Регіонів".
Сергій ЖАДАН, 38 років, письменник та перекладач:
– Врадіївка не стала прологом до значних політичних заворушень, бо більшість про події на Миколаївщині мало що знають. Про черговий міліцейський злочин чули, але кого сьогодні цим здивуєш? Тобто зґвалтування та побиття жінки стало резонансною подією. Але не більше. Міліція й існує для того, щоб тиснути, давити, ґвалтувати. Це – їхня робота. Вони саме за це отримують гроші та звання.
2015 року може настати крах "регіонів"
Про штурм райвідділку теж мало хто знає. Та навіть якби й знали: це ж не наші менти й не наша постраждала, навіщо її підтримувати? По суті, у нас нема буремного народу та солідарності – основи народовладдя. На нашій пасивності та безвідповідальності вся ця система й тримається. Це не означає, що події у Врадіївці не зроблять свій внесок у те, щоб сколихнути всю Україну. Але "пострілу" доведеться трішки зачекати.
Владислав ПУЧИЧ, 28 років, громадський діяч:
– Не видно залізняків і наливайків, здатних повести людей за собою і йти з ними до кінця. Однак повітря дедалі більше електризується. Щось подібне відчувалося 2004-го. Події у Врадіївці надають слову "повстання" чіткіших обрисів і доводять безпорадність влади перед натовпом.
Опозиції потрібно було б замість абстрактних акцій "Вставай, Україно!" імені себе коханих почати мітинги з вимогою відставки керівників усього силового блоку – МВС, прокуратури, СБУ. При цьому варто вести діалог із правозахисниками, організаціями, що проводять вуличні акції, збирати підписи, пікетувати, блокувати. Натомість ми бачимо летаргійний сон. Сезон відпусток погано поєднується з революційним графіком.
Міліція існує для того, щоб тиснути, давити, ґвалтувати. Це – їхня робота
Зрештою, надія не на опозицію. Надія на тих, хто хоче і буде жити в нормальній державі. Саме вони, як правило, готують коктейль Молотова.
Володимир ІЩЕНКО, 31 рік, соціолог:
– Такі події не стануть приводом для масових протестів у масштабах країни. Навіть за активнішої участі політиків. Це показала
минулорічна справа Оксани Макар. В Україні права жінок недостатньо захищені, а більшість чоловіків вважають,
що у подібних випадках винна насамперед жертва. До того ж із такими проблемами стикаються порівняно невелика частина українців. Недавні масові протести у сусідніх Болгарії чи Румунії були спричинені матеріальними проблемами населення. У нас такі самі настрої.
Сергій МЕЛЬНИЧЕНКО, 33 роки, голова правління "Коаліції учасників помаранчевої революції":
– Якщо ще один такий інцидент станеться найближчим часом, тоді ланцюгова реакція піде по всій країні. У Врадіївці трохи недотягнули. Людям не вистачило бажання. До того ж у райцентрі не вірять, що можуть вплинути на ситуацію по всій країні. Це для Києва така думка звична.
Події у Врадіївці доводять безпорадність влади перед натовпом
Якби люди не зупинилися, пустили в хід коктейлі Молотова, а міліція пресувала їх – могло б початися повстання. Це була б серія локальних заворушень із переростанням у масові акції по всій країні.
У Врадіївці не було того, хто закликав би до радикальних дій. А коли депутати приїздять, вони зазвичай діють навпаки – скидають оберти, починають вирішувати питання з міліцією. Хоча суд Лінча міг статися: якби ті негідники з'явилися людям на очі.
Зиновій АНДРУХІВ, 52 роки, юрист:
– ?Акції протесту не спалахнули по всій країні, бо панує рабський менталітет. Є розумні люди, але нема сміливого лідера. За 22 роки не знайшлося генерала де Голля, який би об'єднав розумних і сміливих для побудови нормальної держави. І влада підтримує цю рабську психологію. Наприклад, забороняє людям мати зброю. У Сполучених Штатах це є основна гарантія захисту демократії. Тому що з озброєним народом держава не жартуватиме. Окрім того, у країні рабська зарплата, кепський соціальний захист.
Є розумні люди, але нема сміливого лідера
Випадок у Врадіївці – страхітливе повсякдення України. Така сама ситуація практично в усіх регіонах – правоохоронні органи стали бандформуваннями в погонах. Такій силі народу протистояти складно.
2004 року ми отримали досвід мирної революції, коли владу віддають без кровопролиття. Зараз таку спокійну, прогресивну революцію влада стримує. В результаті отримає жорсткий бунт проти себе.
3 
1
Коментарі
32