"Слуги народу" партією не стали і вже не стануть
"Якби я не хотів бути президентом, не пішов би у президенти і не став би ним. Я хотів спробувати провести фундаментальні зміни в Україні", – сказав Володимир Зеленський в інтерв'ю виданню Politico Europe на початку жовтня. Задум, можна сказати, відважний. Бо хотіти й могти – речі різні. Хочу купити будинок, але не маю можливості. Можу купити козу, але не маю бажання, казав герой совєтської кінокомедії.
Розумних людей в Україні не бракує. Освічених, із багажем знань, життєвим і професійним досвідом, які добре знаються на політиці. Але чи багато хто з них погодиться запропонувати свої кандидатури на президента держави? Отож. Завелика відповідальність. Зеленський сам вирішив, що спроможний стати президентом, чи хтось його переконав у доцільності такого кроку?
Восени 1993-го експрем'єр Леонід Кучма дав інтерв'ю львівському "Пост-Поступу". Кореспондент поцікавився, чи висуватиме він свою кандидатуру в президенти України? Леонід Данилович відповів: "Сам себе висувати не можу. Якщо висунуть, буде час задуматися, зважити. Поки що я доволі песимістично дивлюся на те, що нам вдасться реформаторська більшість у майбутньому парламенті. Нам бракує сильних економістів, юристів, керівників. Партії – слабкі. Хто прийде в парламент, можна лише прогнозувати. І ще одне можна прогнозувати: де будуть ті, хто сьогодні багато обіцяють. Я бачив, як ліві ставали правими і навпаки".
Кучма розповів, що після відставки Вітольда Фокіна погодився тягнути прем'єрського воза. "Хоча не знав тоді, що для вищих ешелонів влади немає нічого святого. І щиро вірив, що наша Україна така багата, що годує весь Союз".
Досвідчений "червоний директор" демонстрував розважливість. На відміну від лідера "95 кварталу". Кажуть, після прем'єрства Леонід Кучма повернувся в рідний Дніпропетровськ і частенько рибалив на річці. Коли до нього приїхали Табачник, Гурвіц і кілька депутатів агітувати на президентство, то дружина Людмила Миколаївна порадила їм повертатися назад. Мовляв, Леонід Данилович не потягне як президент. Бо Україна – це не Південмаш. Та гості запевняли, що допомагатимуть. І Кучма погодився.
Тієї ночі, коли стало відомо про обрання Кучми президентом, у російському посольстві в Києві наші журналісти записали на диктофон розмову двох працівників амбасади, які визнали: ще одних президентських виборів в Україні російські фінанси не витримають. Про це мені розповіла у вересні 1994-го Лариса Скорик (архітекторка, народна депутатка І скликання Верховної Ради. – Країна).
1999-го під час президентських виборів Леонід Кучма зізнався: "Я не політик, я – ракетник". Отже, за час першого президентства навіть досвідчений ракетник, технар з аналітичним розумом, системно й стратегічно мислячий, визнав, що не зміг вивчити ази політичного мистецтва. Тоді ж історик Ярослав Дашкевич наголошував, що одна людина в політиці, тим паче в такій великій державі, як Україна, нічого зробити не зможе. Має бути команда. І харизматичний лідер.
Після "касетного скандалу" Людмила Миколаївна згадувала: "Я завжди казала й була права: "Не треба йти в політику". Шанованою людиною був, займався би технікою, всі його любили б. Техніка потрібна завжди. А що таке політика? Працюй, не працюй – однаково".
Свого часу у "Вечірньому кварталі" Володимир Зеленський приміряв на себе роль експрезидента. Викотив на сцену зламаний велосипед "Україна" й почав розповідати про майбутнє країни після своєї відставки: "Ось, повертаю вам Україну. Рама погнута, ланцюг порвано. Залишився тільки бардачок, зате великий. А що ви на мене дивитесь? Я тут ні до чого. Ви всі бачили, що п'ять років нічого не робив. Важко їй, бідненькій, зі мною було. А знаєте, як важко мені було ці п'ять років їхати без сідла. Але призвичаївся. Тому як президент пропоную поставити Україні пам'ятник. Щоб усі бачили, що Україна стояла і стояти буде". Майбутні виборці шостого президента сміялися до сліз.
Але зараз ми не про акторську майстерність. А про логіку й риторику Зеленського як глави держави. Чи не з огляду на неї колишній керівник Луганської та Закарпатської областей Геннадій Москаль засумнівався, що в президента справжній диплом. В ефірі "5 каналу" заявив: "Я зробив запит у Кривий Ріг: дайте його дипломну роботу. Тільки, кажу, не говоріть, що миші з'їли, затопили, хтось вкрав, десь втрачена".
6 жовтня на сайті президента України виставили інтерв'ю Володимира Зеленського Politico Europe. Ось його фрагмент:
"Я розставив би тут правильно крапки: в якому сенсі не хоче говорити президент України з президентом Росії, і хто поширює інформацію у ЗМІ про те, що Україна не повинна говорити з Росією. Ми не зупинимо війну, якщо не будемо говорити з Росією. Окремий кейс – це підтримка західних партнерів. Але якщо ми не говоритимемо з президентом Путіним, ми не зможемо відновити Україну, повернути наші території. На жаль, ЗМІ роблять усе, щоб зірвати будь-які можливості діалогу. Навіть у межах "Нормандії" чи Мінського процесу. Це стосується медіа, що належать чи великим фінансовим структурам, чи політикам, які були у владі до мене та обіймали найвищі посади. Та в будь-якому разі в питанні припинення війни ми рухатимемося вперед і розмовлятимемо і з партнерами, і з Росією, щоб повернути людей і території".
Це сказано президентом під час війни. По-дитячому наївна віра Зеленського в результативність перемовин із Путіним небезпечна для української державності. Російський президент ментально й засадничо ніколи не був налаштований на діалог із васалом. Таке враження, що Володимир Олександрович цього не розуміє.
Україна припинила закупівлю для армії наших ракетних комплексів "Корсар", повідомив народний депутат Олексій Гончаренко. Рівень забезпеченості нашої армії цими аналогами американських "Джавелінів" – близько 15 відсотків від потреби. "Крім очевидної необхідності в закупівлі ракет для відбиття військового наступу Росії, виробництво і закупівля "Корсара" є важливим економічним фактором, – заявив Гончаренко. – Цей комплекс повністю локалізовано в Україні, і він створює сотні робочих місць. Володимире Олександровичу, щоб досягти миру, потрібно готуватися до війни. Ви готуєте країну до капітуляції".
Народний депутат, генерал- лейтенант Михайло Забродський написав у Facebook, що влада провалює виконання державного оборонного замовлення за стратегічними позиціями. А голова президентської фракції "Слуги народу" Давид Арахамія в День захисника України 14 жовтня в ефірі "Україна 24" заявив: "Я погоджуюся, що треба вести розмову й розрахунки про можливе скорочення чисельності армії. Або збільшення бюджету".
Під час візиту до Великої Британії Володимир Зеленський в інтерв'ю для програми ВВС HARDtalk на запитання журналіста Стівена Сакура "Чи вірите ви, що зможете укласти мирну угоду з Володимиром Путіним, яка поверне всі ваші території, включно з Кримом?" відповів: "Я вірю в це. Інакше не йшов би в президенти України. Це складно, і тут нам потрібна допомога всього світу. Але я не втрачаю віри".
Віра – це сприйняття людиною тверджень, свідчень, фактів як істинних і правдивих на основі внутрішнього переконання, що це не потребує доказів.
Таке враження, що президент України не знає, що існують і діють незалежно від волі людини закони логіки, які є знаряддям і необхідною умовою пізнання дійсності. На відміну від релігії, будь-яке судження має бути обґрунтованим. На чому базується віра Зеленського в те, що Путін поверне Україні захоплені території, якщо з ним буде укладено мирну угоду?
Левову частку з 66 мільярдів гривень Covid-фонду спустили повз медицину. Інфекціоністи прогнозують, що країні не уникнути добового зараження коронавірусом у 10–12 тисяч.
Одне слово, надія на Віктора Медведчука, який попросив свого кума надати Україні російську вакцину. Той погодився: "Така можливість є. Треба, щоб офіційна влада України сформулювала свої запити, потреби".
За Володимиром Олександровичем не заіржавіє. Бо на кону мир, дружба, жвачка. Дарма, що за лаштунками чергової зустрічі кумів у "пєрвопрєстольной" укотре залишаться нез'ясованими пояснення про несанкціоновані (чи все-таки санкціоновані?) українською владою польоти Медведчука до Москви. На держзраду, виходить, не тягне? ДБР і СБУ можуть відпочивати?
Висновок не оптимістичний: "Слуги народу" партією не стали і вже не стануть. Не стане українським президентом і їхній лідер. Гарант демонструє "стратегічне мислення" – за 12 днів до виборів 25 жовтня Володимир Зеленський надумав облаштувати в Україні популістське опитування. Почути, так би мовити, думку посполитих. З якого дива? Гра в "народовладдя" чи страх відповідальності?
3 
1
Коментарі