450 тисяч доларів хабара отримав народний депутат-"бютівець" Роман Забзалюк від колеги з Верховної Ради Ігоря Рибакова за перехід до провладної фракції "Реформи заради майбутнього", яку той очолює. Кажуть, "тушкам" - нардепам-перебіжчикам - 500 тисяч доларів дають одразу, а потім щомісяця платять 20-25 тисяч за паплюження колишніх колег-опозиціонерів і "правильне" голосування в парламенті
Слово "хабар" - арабського походження й означає "звістка", "новина". У множині - інформація. Запозичене багатьма мовами народів ісламського світу, зокрема тюркськими. В українську слово "хабар" потрапило через турецьку: у ній є і haber, і дієслово habara - дізнаватися. У значенні "підкуп" розвинулося як похідне від "плата за повідомлення".
У Казахстані є загальнонаціональний телеканал "Хабар". Казахською, яка належить до тюркських мов, це слово означає "чутка", "звістка".
- У старослов'янській - найдавнішій із літературних слов'янських мов - на те, що ми тепер називаємо "хабар", казали "мито", - розповідає мовознавець професор Іван Ющук, 78 років. - Тоді "мито" означало сплату за проїзд чи провіз товару. З часом це поняття розщепилося на два: "податок" - офіційне мито - і "хабар" - неофіційне.
Останнє врешті-решт набуло значення "підкуп". Так його вживають українські письменники XIX ст. "Отець Харитін догадався, що час давати столоначальникові хабара", - пише, наприклад, Іван Нечуй-Левицький.
У Казахстані є загальнонаціональний телеканал "Хабар". Казахською це слово означає "чутка", "звістка"
З усіх слов'янських мов слово "хабар" є лише в українській. Означає гроші або цінні речі, що дарують посадовцеві, аби заохотити його посприяти особі, яка їх дає, у вирішенні якоїсь справи. Це можуть бути й незначні подарунки, і цінні. Високий рівень хабарництва в суспільстві називають корупцією.
У сербів досі хабар - mito, а от інші слов'янські мови знайшли власні відповідники назві цього явища. Російська "взятка" походить від дієслова "взять". Польське слово ?ap?wka походить від грубого найменування руки - "лапа". В українській також є вислів "дати на лапу". Македонці на хабар кажуть "поткуп". Чеське ?platek походить від "платити".
У Франції заборонено підносити чиновникам подарунки, дорожчі за 35 євро. Якось президент Жак Ширак змушений був повернути американському колезі Біллу Клінтону годинник Rolex, який той презентував.
У Китаї оприлюднили перелік предметів, що не можна дарувати чиновникам. Як хабар розцінюють, зокрема, і книжки. За такий презент посадовцеві загрожує смертна кара. Найрідше дають і беруть хабарі в Нідерландах і Швейцарії.
"Хабар" в українській мові має такі синоніми:
мзда: "Антін Андрійович був добре обізнаний з придворними звичаями, за якими кожний вельможа й урядовець претендував на мзду, що іменувалася лагідним словом "подарунок". (Аркадій Добровольський)
кали?м: "Пробачте, товаришу шофер, - каже Тіберій, - може, ви гадаєте з нас добрий калим брати, то помиляєтесь. Ми на студентському бюджеті". (Юрій Яновський)
підно?с: "Не йди в суд з одним носом, а йди з підносом" (українське прислів'я)
базари?нка: "Ти базаринку любиш брати, А людям в нужді помагати Не дуже, бачу, поспішивсь". (Іван Котляревський)
бакшиш: "Нашіптування Хосров-хана про великі бакшиші, котрі одержує візир від іноземних послів, мають під собою підставу". (Н. Рибак).
Хабарників називали також:
зди?рник, хапуга, хапун, хапко?, хаптурник.
"Хабар" у сленгу діґґерів - любителів міських підземель - та скарбошукачів і "чорних археологів" означає наживу, знахідку. "Схабарити" - поцупити предмет із досліджуваного об'єкта. У романі братів Стругацьких "Пікнік на узбіччі" хабар у сталкерів - "артефакти, виявлені на місці відвідин Землі інопланетянами".
Хабарик у середовищі кримінальників - недопалок, пише в словнику "Український жаргон" Леся Ставицька.
Хабарище - село в Ратнівському районі Волинської області.
Анекдоти:
У в'язниці:
- За що сидиш?
- За хабар.
- А що, безплатно сісти не можна було?
- Рабинович, поясніть, нарешті, чим відрізняється хабар від корупції.
- Усе просто: хабар - це коли взяли й зробили, а корупція - коли взяли, але не зробили.
1 
1
Коментарі
1