На вулицях Сум близько 4 тис. бродячих собак. Від початку року до лікарень звернулися 160 городян із ранами від укусів. Кожен третій із них - дитина. Резервний фонд міського бюджету використовуватимуть для вилову тварин. Це рішення діє з 22 березня.
Гицель - особа, що виловлює бездомних тварин: кішок, собак. Від польського hycel, похідного від німецького hetzen "травити". У середині 1870-х це слово трапляється в публікаціях "Одеського вісника".
Гицлі використовують зашморг на кінці довгої палиці, який накидають тварині на шию. Завдяки палиці звір не може вкусити. Собак душать, підкидаючи на зашморгу вгору. Гицлями часто працювали ті, хто не міг знайти іншої роботи. Наприклад, колишні в'язні. За полювання на собак у СРСР давали місце в гуртожитку.
Вживають як лайливе слово.
"Лихо мамі твоїй, гицлю", - згадується в українського поета й фольклориста ХІХ ст. Степана Руданського.
"Гицель клятий, татарин ненависний! - кричала бабуся, хлопаючи долонею по спідниці, яка димілася. Це була улюблена її лайка," - пише сучасний російський письменник Павло Санаєв у романі "Похороните меня за плинтусом".
Історик й етнограф Дмитро Яворницький (1855-1940) вважав слово "гицель" - синонім до "кацапа". В архіві міністерства юстиції в Москві учений знайшов українські документи середини ХVIII ст., в яких слово "кацап" писали через "с" - "касап". У народів сартської групи, які живуть на території Узбекистану, "кассаб" означає "м'ясник" а у зневажливому значенні - "гицель".
Краєзнавець Юрій Підворчан-Нетудихата у спогадах про голод 1932-33 років на Полтавщині писав:
"Колишні гицлі - ловці бродячих собак, не лишилися без роботи, хоча собак та кішок уже не стало. Тепер вони були вдягнені в сіро-голубі халати і їздили по двоє. Гицель перетворився на санітара. Побачивши десь у кущах тіло, вони злазили, брали нещасну людину за руки й ноги, та й кидали на купу таких же мертвих і напівживих бідолах."
Львівське комунальне підприємство "Лев" до 2008-го впродовж 20 років займалося виловом кішок і собак. За СРСР називалося "цехом з утилізації". Вбивали по тисячі собак на рік за допомогою електроапарата потужністю 500 Вт.
- Приладу 70-80 років. Встановили ще коли Львів був польським містом - коли його демонтували, побачили технічні характеристики польською мовою, - розповідає Олександр Стаєнний, директор"Лева" і віце-президент Західно-Українського товариства із захисту тварин. - На бетонній підлозі - мідна пластина на діелектрику. На змочену поверхню ставили тварину. Приєднаним до трансформатора щупом торкалися їй носа. Тілом проходив струм у 500 вольт доки не вмирала. Зберігаємо пристрій, як реліквію.
"Знищення тварин - недалекоглядна практика. На нього популяція відповідає підвищеною народжуваністю самок і кількість собак відновлюється. Найбільше кусають у травні, липні й серпні, коли активно розмножуються. Самки починають агресивно захищати свої гнізда", - каже Олександр Стаєнний, віце-президент Західно-Українського товариства із захисту тварин.
21 лютого 2006-го ухвалили Закон України "Про захист тварин від жорсткого поводження". Згідно з ним, жорстоко вбивати собак заборонено. Присипляти можна тільки у спеціально відведених місцях і лише у спосіб, від якого тварина не страждатиме. Після вилову бездомних тварин необхідно утримувати п'ять днів у притулку, звідки охочі можуть забрати їх додому.
Жорстоке поводження з тваринами згідно зі статтею 299 Кримінально кодексу України карають штрафом від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів, або арештом до шести місяців. Максимальне покарання - обмеження волі до двох років.
4 
1
Коментарі