четвер, 20 березня 2014 15:27

Гарбуз, килим і майдан

Автор: Український тризуб і кримськотатарську тамгу поєднав в один символ львівський дизайнер Геннадій Заречнюк. Тамга – родовий знак династії Ґераїв, що правила Кримським ханством у XV–XVIII століттях. 30 червня 1991 року курултай – національне зібрання, найвищий представницький орган кримських татар – затвердив золоту тамгу на блакитному полі як національний герб свого народу
 

"Якщо наша Вкраїна позичила од Золотої орди не так багато слів, як Москва, то трохи пізніш напозичалися таки ми татарських слів чимало з іншого сусіднього джерела – од Кримського ханства XV–XVIII століть", – писав український сходознавець Агатангел Кримський у праці "Тюрки та їх мови" 1930 року. Найближчими сусідами українців з-поміж тюркомовних народів віками були кримські татари. Вони не раз ставали союзниками козаків у війнах із Річчю Посполитою та Московським царством. Хоч не обходилося і без взаємних нападів на прикордонних територіях. Запозичували українці з мови сусідів і військову лексику, і господарську. Назви південних культур – самі кримськотатарські: айва, алича, ізюм, кавун, кишмиш, інжир, кизил, хурма. Через кримськотатарську приходили в українську і слова турецького, перського й арабського походження. "Майдан" у нашу мову, скоріше за все, теж потрапив у такий спосіб

Які кримськотатарські слова вкорінилися в українській мові

Гарбуз – кримськотатарською "къарпуз". У турецькій karpuz натомість означає "кавун", а гарбуз буде kabak. У перській xarbuza – диня, дослівно "ослячий огірок". До XVI ст. гарбузи й посудини з них в Україні називали "тиквами" або "тиквицями". Польською гарбуз називають динею, кавун – арбузом, а диню – мелоном.

Гарбузенка, гарбузиння – стебло гарбуза або поле, де вони росли.

Гарбузики, гарбузці – насіння.

Вислів "піднести гарбуза" означає відмовити на сватанні. Походить від традиції виносити сватам гарбуза на рушнику на знак небажання йти під вінець.

Козак – кримськотатарською "казак" – "людина вільна, незалежна, шукач пригод, бурлака; звитяжна людина, вправний вершник; неодружений чоловік". Турецькою ж qazaq – чоловік, що цілком владарює над жінкою, деспот.

Слово "козак" уперше засвідчує кипчацько-арабський словник 1345 року: qazaq – "сам, самотній". Удруге – словник XIV ст. на території мамлюцького Єгипту: qazaq basly – "неодружений".

Перше документальне свідчення про українських козаків міститься в уставній грамоті 1499 року великого князя литовського Александра київському війтові й міщанам про воєводські прибутки: "Которыі козаки з верху Дніпра й с инших сторон ходять водою на низь, до Черкас й далей, а што там здобудуть, с того воеводе десятое мають давати. А коли рыбы привозять з верху, або з низу, просолныи и вялыи до места кіевскаго, тоди маеть осичник воеводин то осмотрети й обмитити и маеть на городь взяти оть бочки рыб по шести грошей, а отъ вялыхъ рыб и свежих десятое".

Майдан – кримськотатарською "мейдан" – "вільне, рівне місце". Походить від перського mejdan, яке означало "площа, арена". Етимологічний словник подає такі значення цього слова в українській мові: площа, лісова галявина, стародавня могила, розкопана зверху. А також: рівне поле, оточена лісом або будівлями низина, укритий рослинністю острів, озеро в полі.

Слово "майдан" є в турецькій, казахській, туркменській і грузинській мовах. А сербохорватською mejdan означає "місце двобою".

Килим – кримськотатарською "килім", турецькою – kilim. Кримськотатарське слово "кийим" означає повсть, можливо, від цього слова "килим" і походить. За іншою версією – від перського kelim, gelim – "килим без ворсу". Традиційні візерунки – прямокутники, ромби та рослинні й тваринні елементи. Як-от: півквітки, око верблюденяти, гусяча лапка, трилисник, ваза з квіткою, воляча сеча, слід бика. У кримських татар зазвичай килимами встеляли всю підлогу. Тому заведено було роззуватися біля порога, у приміщенні ходити босоніж.

Товариш – походить із тюркських мов, складається з tavar – майно, худоба, та es, is – приятель. В українську його принесли козаки як військове звання. Бунчуковий або значковий товариш – старшинське звання у реєстровому козацькому війську. Звідти ж походять й інші козацькі посади:

отаман – "атаман" кримськотатарською – "великий батько, найстарший; старший пастух";

осавул – від "ясавул" – "розпорядник, виконавець наказів";

джура – від кримськотатарського "чора" – "прислужник".

Тютюн – і кримськотатарською буде тютюн. Запозичене з турецької. Від татар козаки й перейняли звичай курити люльку за часів гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного – на початку XVII ст. Щоб відбити махорковий сморід тютюну, до нього додавали степові трави: материнку, м'яту, тирлич, гостролист, любисток. Аби відігнати погані думки, курили тютюн із сушеним полином. Козаки, які несли варту на могилах-курганах, для покращення зору набивали люльки тютюном із висушеною ковилою. ­Буркун до курива додавали старі рибалки, які мусили подовгу стояти у воді.

Українські прислів'я про тютюн:

Давай закуримо ще й твого тютюну, бо чужий надоїв.

Був такий рік, що тютюн не вродив, і якби не хліб, то був би народ бідив.

Дорога разом, а тютюнець наполовину.

Хліб-сіль разом, а тютюнець врозь.

Найбільшу цигарку крутять із чужого тютюну.

Перевів гаманець на тютюнець.

Юрба – кримськотатарською юрме – "ходіння, похід".

В українській від цього слова утворилися похідні: юрбище, юрма, юрмисько.

Юрбитися, юрмитися – збиратися, скупчуватися в одному місці, збиватися в юрбу.

Юртувати, юртуватися – викликати гнів, бути у збудженому стані.

Юрба сниться до нежданих звісток, зборів. Можливо – й похорону. А розлютована юрба – до небезпечної справи.

 

 

4000 тюркізмів приблизно є в українській мові, серед них і кримськотатарські. Понад половину з них – загальновживані: гарбуз, килим, кишмиш, отара, туман, тютюн, штани, карий тощо. Решта – історизми, описують речі або явища, яких уже немає в сучасному побуті. Наприклад:

башлик – каптур із довгими кінцями, що вдягали поверх шапки

бунчук – булава з металевою кулькою на кінці й китицею з кінського волосу

канчук – нагайка з переплетених ремінців

опанча – верхній одяг, подібний до широкого плаща

сагайдак – шкіряний або дерев'яний футляр для стріл.

Є діалектизми, які використовують тільки в певній місцевості: байлик – безплатна примусова робота, бичак – ніж, гарам – худоба, кавук – мішок, бузівок – однорічне теля.

Є ще слова-екзотизми – їх уживають для опису традиційного побуту кримських татар та інших тюркських народів: бей, гарем, мурза, султан, хан. Кримські татари до чоловічого імені додають слово "ефенді" – перекладається приблизно як "пане", а до жіночого – "ханум", "пані". Так називають молодих. До жінок похилого віку треба звертатися "бета" – бабуся. Часто до чоловічих імен додають "аґа": дослівно означає "брат" і висловлює більшу повагу, ніж "ефенді". Наголоси майже у всіх словах кримськотатарської мови – на останній склад

Зараз ви читаєте новину «Гарбуз, килим і майдан». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути