Ексклюзиви
Четвер, 01 квітня 2021 08:56

Ярослава Магучих може відродити популярність легкої атлетики

В Америці чи Франції вона мала б мільйони

Стрибки у висоту стали одним із перших олімпійських видів спорту, де була досягнута межа людських можливостей. Світові рекорди кубинця Хав'єра Сотомайора – 245 см і болгарки Стефки Костадінової – 209 см, стоять непобитими три десятки років. Тож головний сенс змагань – встановити рекорд – утрачений. А разом із ним зникла значна частина видовищності. Кому, крім тренерів і фахівців, цікаво з року в рік спостерігати за тим, як спортсмени товчуться на тих самих висотах?

Там, де нема мотивації, втрачається популярність. Стрибки у висоту й до цього не були масовою розвагою. Тепер же, коли для перемоги в серйозних змаганнях потрібні унікальні природні здібності й тяжка праця, кількість охочих цим займатися не зростає.

  Микола НЕСЕНЮК, журналіст
Микола НЕСЕНЮК, журналіст

На цьому тлі українська школа стрибків у висоту, яка ще за радянських часів постачала спортсменів до збірної Союзу, залишається однією з найкращих у світі. Українці та українки не сходять із подіумів світових та європейських змагань, досягаючи найвищих сходинок.

Ярослава Магучих, якій у вересні виповниться 20 років, сьогодні не тільки лідер націо­нальної команди зі стрибків у висоту, не лише чемпіонка й рекордсменка України, перша кандидатка на титул олімпійської чемпіонки на Іграх у Токіо, перенесених із 2020-го на нинішній рік. Ярослава може стати символом відродження популярності легкої атлетики у світі. Королевою цього виду спорту, яка прийде на заміну королю, – феноменальному ямайському спринтеру Усейну Болту.

Хто сьогодні лідери в легкій атлетиці? Африканські стаєри, тобто бігуни на довгі дистанції. Афроамериканські спринтери, тобто бігуни на короткі дистанції. Стокілограмові метальники молота та штовхальники ядра з богатирською статурою. Можна поважати їхні досягнення, схилятися перед перемогами, здобутими феноменальною працею. Але кумирами для підлітків вони ніколи не стануть. Фото кенійської марафонки чи ефіопського бігуна на 10 км не мають шансів прикрашати кімнати мільйонів тінейджерів усього світу.

А тепер подивіться на фото Яро­слави Магучих. Вона не просто красуня на зразок тих, хто ходить подіумами та вигинається перед фото- і телеоператорами в чудернацьких позах. Ярослава літає, перестрибуючи планку на висоті понад 2 метри.

На жаль чи на щастя, мало хто знає, що після кожного такого польоту настає приземлення зі страшним навантаженням на її кістки. Тому, аби так літати, треба обманути природу, яка створила чоловіків і жінок для іншого. За цей обман природа мститься важкими травмами, що можуть мати найстрашніші наслідки.

Які ж прогнози подальших результатів юної претендентки на олімпійське золото? Чи прогресуватиме Ярослава Магучих такими ж темпами? Чи стане олімпійською чемпіон­кою? Чи встановить світовий рекорд? Як на мене, ці запитання не актуальні. Хто назве без ­підказки українського чемпіона світу зі стрибків у висоту 2004 року? А 2013-го? Отож! Такий сучасний спорт: щороку з'являються чемпіони й чемпіонки, змінюючи одне одного, як у калейдоскопі.

Автор: gettyimages
  Українська легкоатлетка Ярослава Магучих виконує спробу під час етапу Діамантової ліги в Монако, 14 серпня 2020 року. Вона виграла змагання з результатом 1,98 метра. Магучих народилася в Дніпрі 19 вересня 2001 року. Займатися легкою атлетикою почала в сім років. Нині – студентка другого курсу Дніпровського вищого училища фізичної культури. Позаторік здобула срібну нагороду на чемпіонаті світу. 2 лютого стрибнула на 2,06 метра, встановивши рекорд України та світовий рекорд серед юніорів. Це четвертий результат в історії. Рекорд належить Стефці Костадіновій з Болгарії – 1987 року вона стрибнула на 2,09 метра. 7 березня Магучих стала чемпіонкою Європи у приміщенні, взявши висоту 2 метри. Визнана найкращою легкоатлеткою Європи в січні
Українська легкоатлетка Ярослава Магучих виконує спробу під час етапу Діамантової ліги в Монако, 14 серпня 2020 року. Вона виграла змагання з результатом 1,98 метра. Магучих народилася в Дніпрі 19 вересня 2001 року. Займатися легкою атлетикою почала в сім років. Нині – студентка другого курсу Дніпровського вищого училища фізичної культури. Позаторік здобула срібну нагороду на чемпіонаті світу. 2 лютого стрибнула на 2,06 метра, встановивши рекорд України та світовий рекорд серед юніорів. Це четвертий результат в історії. Рекорд належить Стефці Костадіновій з Болгарії – 1987 року вона стрибнула на 2,09 метра. 7 березня Магучих стала чемпіонкою Європи у приміщенні, взявши висоту 2 метри. Визнана найкращою легкоатлеткою Європи в січні

Приклад Ярослави ­Магучих – особливий. Якби вона була американкою чи француженкою, то рахувала б гроші на мільйони. Там знають ціну красуням-спортсменкам і не шкодують ресурсів на їхню розкрутку. Але й нашим може пощастити. Нагадаю два приклади. Гімнастка Ольга Корбут, в яку 1976 року закохався весь світ, та фігуристка Оксана Баюл, у яку 1994-го закохалася його половина. Ці спортсменки з різних причин не стали справжніми світовими зірками. Завадило виховання в радянській системі.

Тепер світ має закохатися в Яро­славу Магучих. У неї для цього є все. Залишається скористатися шансом. Нинішні молоді українки це вміють – подивіться на тенісистку Еліну Світоліну. Якщо так станеться, світова легка атлетика отримає сотні мільйонів уболівальників, які шукатимуть на телевізійних екранах незрівнянну українську чемпіонку, стежитимуть за кожним її кроком.

Залишилося небагато – виграти Олімпійські ігри. Можна навіть програти. Але красиво. І тоді про те, хто з жінок стрибає найвище за всіх, знатиме весь світ, а не лише тренери й фахівці, як тепер.

Зараз ви читаєте новину «Ярослава Магучих може відродити популярність легкої атлетики». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі