Український авіафлот має на озброєнні два типи винищувачів – літак-штурмовик і літак-бомбардувальник. Військово-транспортна авіація має два типи літаків - Іл-76 і Ан-26. Навчання проводиться на літаках навчально-тренувальних Л-39 Альбатрос. І на варіантах навчально-бойових літаків. Наприклад, Ан-26Ш. Це спеціальний штурманський варіант легкого транспортного літака Ан-26, розповів Gazeta.ua експерт з авіації Валерій Романенко, 67 років.
В якому стані літаки?
Літак складається з планера і силової установки. Планери в більшості літаків в нормальному стані. Вони ремонтуються. Був на заводі "МіГремонт" в Запоріжжі, де ремонтують Су. Там за потреби підсилюють корпуси літака – ставлять де потрібно спеціальні пластини. З ремонтом двигунів складніше. Ми втратили ремонтний завод авіаційних двигунів в Луганську . Але у нас залишився завод в Луцьку. Тобто, можна їх ремонтувати. І взагалі, ця думка про те, що в нас екстремально застарілі літаки – хибна. Два роки тому були навчання "Чисте небо". Наймолодший з американських літаків Ф-15, які були присутні - на 4 роки старший за нашого найстаршого Су-27. Тобто американський літак був з 1962 року. Наші десь з 1985-го. Кілька з наших Су-25 брали участь в афганській війні, і зараз літають. Тобто, ми маємо потужності по ремонту. Єдине – в наших літаків застарілі системи - озброєння, навігації, зв'язку. Все. Три критичних моменти. Крім того, нікудишнє наземне забезпечення. Практично нема забезпечення у плані придушення ворожих радарів А як бойові платформи – наші літаки ще мінімально 10 років будуть служити.
Два роки тому були навчання "Чисте небо". Наймолодший з американських літаків Ф-15, які були присутні - на 4 роки старший за нашого найстаршого Су-27
Які критичні проблеми?
Критичні проблеми – це запчастини. Бо окрім Анівських літаків – всі інші типи вироблялися в Росії. Та зараз велика кількість запасних частин виробляється в Україні. Чимось вдавалося раніше запастися. А по бойових літаках йде в основному канібалізація. З тих, що стоять під парканом - щось знімають. І ставлять на ті літаки, які працюють. Попри те, в нас на кожен тип літаків є авіаремонтний завод, а то і два. Плюс, зараз іде модернізація практично всіх бойових машин.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Катастрофа Ан-26: на технічні несправності наклався людський фактор
Чи може Росія впливати на якість нашого військового авіафлоту?
Жодним чином. Тільки тим, що не поставляє жодних запчастин в Україну. Але виходи із ситуацій є.
Слід частіше перевіряти техніку?
Звичайно, треба частіше проводити капітальний ремонт. Треба виконувати регламенти, скажімо так. І максимально зменшити продовження експлуатації літака по стану. Із конкретним Ан-26Ш, який розбився в Чугуєві, він капітально ремонтувався 24 роки тому. Та він не вилітав основного ресурсу - в нього було в залишку 70 процентів невикористаного. А от по двигунах – навпаки. Вони перепрацювали. Цього допускати не можна.
Чи не проглядається у даному випадку халатності?
Халатності – ні. Бортовий технік загинув разом з усім екіпажем. Зараз на українському авіаційному фаховому форумі повідомляють, що літак несправним вже виходив на злет. Були відмови по лівому гвинту. Якщо так - з такою кількістю людей на борту не варто було вилітати. І якщо так - треба зрозуміти, чому вирішили ризикнути.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Єдиний вцілілий в Ан-26 курсант поділився першими спогадами
Чи достатньо маємо льотних тренажерів для підготовки пілотів? Ними ж теоретично можна повністю замінити планові навчальні польоти? Як це роблять за кордоном?
Ніхто в світі повністю навчальні планові польоти не замінює. В нас теж є ряд літаків-тренажерів. Немає на основні бойові типи – бомбардувальник і штурмовики. Але є на винищувачі Су-29 і навчально-тренувальні літаки Л-39. Кожен пілот спочатку налітає відповідну кількість годин на тренажері. Мова про десятки годин. Курсант здає заліки опанування літака Л-39 Альбатрос на тренажері. І лише потім сідає за штурвал реального літака, де виконує більшість польотів з інструктором за спиною. Останній має пульт управління, який може наприклад зімітувати зупинку двигуна чи відмову якоїсь системи. І перевірити, як курсант реагує на ті, чи інші ускладнення в польоті. До того пілот проходить первинну льотну підготовку на легкомоторних машинах.
Моя думка, що треба взагалі міняти не матеріальну частину, а систему
Що треба робити з авіафлотом? Яка перспектива чекає український військовий авіафлот через 5-10-15 років?
Про перспективи краще розпитати представників Повітряних сил. Моя думка, що треба взагалі міняти не матеріальну частину, а систему. Ми маємо забезпечити інформаційну підтримку. Маємо створити-закупити-замовити літаки для подавлення ворожих літаків. Це системи радіоперешкод. Зараз у нас це слабке місце. Інше слабке місце - інформаційне забезпечення. У нас літаки зараз діють так приблизно, як за Великої Вітчизняної війни. Має бути модернізація тих типів літаків, які маємо. Маємо придивлятися до нових типів літаків.
25 вересня о 20:50 поблизу міста Чугуїв, на відстані майже 2 км до військового аеропорту, впав і загорівся літак Ан-26 ЗС України військової частини А 4104. На борту перебували військові льотчики та курсанти Харківського університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба - всього 27 осіб. Вижив тільки один курсант. У слідчих є 4 основних версії авіатрощі - технічні несправності, неналежне виконання службових обов'язків екіпажем, керівництвом польотів, неналежний ремонт й обслуговування літака. Не відкидають і версію теракту. Для цього призначать вибухотехнічну експертизу. "Чорні скриньки літака" вже розшифровані, але остаточних версій немає, заявив головний інспектор Міністерства оборони Ігор Воронченко.
Коментарі