Другою державною варто зробити англійську

 

Скільки мов знаєш - стільки разів ти людина. Та в випадку з російською є свої особливості.

І чим вона так не догодила, запитаєте. В цивілізованому світі мова – це чинник, що допомагає розвивати особистий і національний успіх. А в пострадянському просторі – все навпаки. Чинник російської мови запускається в суміжні з РФ країни, аби прискорити їхній занепад і поставити на коліна, зробивши залежними від Кремля.

Російська мова несе в собі неабияку небезпеку, адже нею вільно спілкується близько 40% населення України і майже всі її добре розуміють. Впровадиш її як другу державну – у частини населення, яке й так страждає пострадянським синдромом, взагалі зітруться межі між Україною і Росією. А отже, в багатьох, хто не буде бачити цієї відмінності, рано чи пізно виникне бажання "об'єднати" дві держави в новий "союз братніх народів".

Чинник російської мови запускається в суміжні з РФ країни, аби прискорити їхній занепад і поставити на коліна, зробивши залежними від Кремля.

Крім того, російська мова є загрозою для української економіки, національного виробника. Відомо, наприклад, що в Україні нема студій, які дублюють іноземні фільми російською. Натомість у нас багато в прокаті американських, німецьких, французьких фільмів саме ДУБЛЬОВАНИХ російською. Де було придбано дубляж? Звісно, в Росії. Отже не лише наш виробник нічого не заробив, та ще й наші гроші з якогось дива поїхали в Росію. А як приймуть російську другою державною – сюди хлине потік не тільки російськомовної, а й РОСІЙСЬКОЇ преси, книг, фільмів і т.д. Від цього постраждає національний виробник. Бо більшості російськомовних громадян байдуже, де було надруковано книгу, яку він хоче придбати, а хоче він придбати книгу російською мовою. Їх, у більшості, завозяться з РФ.

Англійською говорять не лише громадяни таких заможних країн як Великобританія, США, Канада, Австралія, але й ті люди, які працюють в європейських і світових компаніях. Зробити англійську другою державною – це спонукати людей розвиватися і прагнути успіху.

Крім того, введення російської як другої державної призведе до закриття україномовних закладів, ліквідує цілу низку інституцій на сході і переведе частину освіти на російську мову викладання. Громадяни з південно-східних областей втратять стимулу вчити українську мову. А значить її почнуть забувати, русифікація Сходу і Півдня буде більшою, ніж за радянських часів. А це може призвести в свою чергу до загроз територіальній цілісності та національному у суверенітету.

Якщо вже і робити другу державну, то цей статус треба надати англійській мові. А чому ні? Це мова міжнародного спілкування, яка є однією з трьох найпоширеніших в Світі. Англійською говорять не лише громадяни таких заможних країн як Великобританія, США, Канада, Австралія, але й ті люди, які працюють в європейських і світових компаніях. Зробити англійську другою державною – це спонукати людей розвиватися і прагнути успіху.

Спонуки знати більше мов потрібні , але це мають бути мови, на яких спілкуються громадяни успішних країн. І країн, що не зазіхають своїми мовами замістити твою рідну.

Як засвідчило Євро-2012, іноземним гостям у нас було не зручно через те, що майже не було вказівників англійською. Хочемо виглядати цивілізованою країною, швидше вступити до ЄС, будь ласка – вчіть англійську! Он, Грузія навчає своїх держслужбовців, туристичний персонал, працівників інших сфер англійської, а назви вулиць в грузинських містах дублюються англійською. Грузія зараз набагато далі просунулась у відносинах з ЄС, ніж Україна.

Тому, поза сумнівом, стимули знати більше іноземних мов потрібні навіть у вигляді других чи третіх офіційних, державних чи регіональних мов. Але це мають бути мови, на яких спілкуються громадяни успішних країн, і країн, що не претендують своїми мовами замістити твою рідну.

×