Ексклюзиви
Четвер, 29 квітня 2021 07:26

"Українська мова — це можливість, а не покарання"

Автор: HTTP1TV.OD.UA
  В Одесі 30 працівників міської ради у лютому цьогоріч почали відвідувати курси з української мови. Їх організував депар­тамент освіти. Передбачає проведення півторагодинних занять двічі на тиждень. Складаються з лекції та практики. Понад тисяча чиновників міськради виявили бажання покращити знання мови
В Одесі 30 працівників міської ради у лютому цьогоріч почали відвідувати курси з української мови. Їх організував депар­тамент освіти. Передбачає проведення півторагодинних занять двічі на тиждень. Складаються з лекції та практики. Понад тисяча чиновників міськради виявили бажання покращити знання мови

Уряд затвердив порядок проведення іспитів на рівень володіння державною мовою. Із 16 липня 2021-го їх складатимуть більше як 100 тис. чиновників.

— Підтверджувати знання мови повинні всі, хто йде на нову посаду. Решті чиновників складати іспит не треба. Можуть це зробити для себе, отримати сертифікат. Він знадобиться при підвищенні або зміні місця роботи, — розповідає голова Національної комісії зі стандартів державної мови 54-річна Орися Демська. — Документ має пожиттєву дію, як диплом про вищу освіту. Виділяють два рівні володіння державною мовою — "достатній" і "високий". Якщо людина склала на перший, може перескласти й отримати ще один сертифікат про вищий рівень.

На сайті комісії опублікували зразок завдань. Іспит відбуватиметься на комп'ютерній платформі.

Які там будуть завдання?

— Іспит має чотири модулі, за які максимально можна отримати 158 балів. За культуру мови — 42, читання — 20, письмо — 37, говоріння — 59. Рівень культури мови й читання перевіряють тестовими завданнями, письмо — створенням тексту, говоріння — 20-хвилинною розповіддю на задану тему.

Претендент має зареєструватися на сайті й підтримувати зв'язок із комісією в електронному кабінеті. Там же знайде розклад і місця проведення іспиту. Потім має прийти в аудиторію, сісти за комп'ютер і виконати завдання.

Тест-машина перевірятиме їх одразу. Якщо на якійсь стадії людина не набере потрібної кількості балів, іспит завершується. Перескладати можна за чотири місяці.

У модулі "Письмо" людина має прослухати текст, записати його й відредагувати. Роботу відправляють екзаменатору, який перевіряє за певними параметрами. Вносить помітки у програму, тоді комп'ютер проаналізує їх і видасть оцінку. Це для того, щоб не допустити корупцію. Екзаменатор не бачить людину, чию роботу перевіряє.

"Говоріння" прийматиме екзаменатор по відео­зв'язку. Але бесіду записуватимуть. Потім ще один викладач її аналізуватиме. Працюватимуть із різних міст. Це дає потрійний захист від махінацій.

Як сприймають нововведення?

— В українському суспільстві багато недовіри. Ще не запустили процес, а вже отримали звинувачення у спекуляціях і торгівлі сертифікатами. Щоб дотриматися доброчесності, прозорості, убезпечити претендентів і себе, створили таку потужну систему запобіжників.

Хто екзаменуватиме чиновників?

— Набір екзаменаторів почнемо на ­початку травня. Розглядатимемо людей, які працюють в університетах і мають щонайменше диплом магістра з української мови. Викладачі літератури не цікавлять. Не потрібні й доктори-професори. Орієнтуємося на старших викладачів або доцентів. Усі пройдуть відбір, підготовку-тренінг, самі складатимуть невеликі тести й лише після того отримають статус екзаменатора комісії.

Яка буде складність ­завдань? Достатньо школи, ­програми інституту чи потрібна спецпідготовка?

— Коли створювали перші завдання, просили колег пройти іспит. Збирали відгуки, щоб розуміти, наскільки це складно для людей. Серед них були працівники апаратів ОТГ із сіл. Без підготовки, без жодних додаткових тренінгів і консультацій виконували на 56 відсотків.

Збалансували завдання середньої складності. Маємо виявляти вміння говорити, а не досконале знання правил чи граматики. Той, хто розмовляє, слухає, читає українське, не матиме жодних проблем.

Готуватимемо тренажери й дозволятимемо користуватися ними. Боятися немає чого. Робимо дружній іспит, однак і не перетворюємо його на відбування номера. Це не інструмент покарання. Не можна розглядати українську мову, як дамоклів меч — комплекс, який слід подолати. Варто ставитися до мови як до ресурсу.

2017-го вже була спроба запровадити тести для чиновників. Чим цей іспит відрізняється?

— Той орієнтувався на знання мови, наш — на володіння нею. Попередній охоплював тільки держслужбовців і запроваджувався національним агентством України з державної служби. Нинішній стосується значно ширшого кола.

Раніше складали класичний іспит, на папері, з комісією. Безпосередньо контактували з екзаменаторами, хтось із них був більш чемний, інший — менш. Цей іспит врахував усі ризики попереднього й усунув їх.

Як оцінюєте нинішнє становище української?

— За останні 10 років її позиції суттєво зміцнилися. Проходимо етап повернення до державної української мови. Отримали інституції, що забезпечують її розвиток і захист. Навіть російськомовні громадяни підтримують ідею єдиної державної мови. А чиновники й високопосадовці вже не ставлять під сумнів необхідність володіння і користування нею.

Навколо мене люди розмовляють українською, хоч я ніколи не прошу про це. Завжди кажу — як зручно, так і говоріть. Більшість переходить на українську. За 20 років життя в Києві жодного разу не мала проблем на мовному ґрунті.

Зараз ви читаєте новину «"Українська мова — це можливість, а не покарання"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі