— Що більше людина знає мов, то розвинутіший її мозок. Я можу говорити українською літературною та легко перейти на закарпатський діалект. Можу й англійською. Якщо ти дійсно поставив собі за мету говорити якоюсь мовою, то вивчиш. Вони одна одній не заважають, — розповідає 27-річна Христина Ярема, вчителька української мови та літератури з Ужгорода.
Народилася в селі Драгово Хустського району на Закарпатті. У сім'ї спілкувалися українською й місцевим діалектом, більшість односельчан — теж. У школі віддавали перевагу українській. Не помічала мовних проблем.
— Не погоджуюся, що в регіоні складна ситуація з мовою. Це перебільшення. Я брала участь у проєкті "БомбеЗНО". Передбачав вивчення української з представниками нацменшин. Їздила в райони, де живуть угорці, — говорить Христина Ярема. — Там дійсно є діти, які погано знають українську, їм важко висловлювати думки. Але вони не проти вчитися. За два тижні табору багато засвоїли. Школярам сподобалося, запрошують нас іще. Важливим є ставлення вчителя до навчального процесу, його вміння зацікавити учня, знайти підхід.
Розповідає, що Закарпаття зазнало впливу різних культур. Але люди завжди поважали одне одного, не нав'язували своє іншим. Проблеми знаходять і розкручують політики.
— Некомпетентні люди беруться за мовне питання. Роблять це не для вирішення, а заради слави, — веде далі. — У Чехії всі знають чеську мову. Не виникає питань, вчити її чи не вчити. При цьому вони володіють англійською, щоб спілкуватися на міжнародному рівні. Хто яку хоче мову, то вчить собі. Але державну потрібно знати насамперед.
Христина Ярема почала створювати короткі відеоуроки з української мови. Ідея виникла торік. Втілити її вдавалося під час карантину.
— Раніше з учнями робила аматорські відео. Працювала на ноутбуці, але потім колега показала програму на телефоні. Витратила час, щоб розібратися. Після кількох роликів почало виходити швидко, — розповідає. — Готувала по темах, які проходила з п'ятикласниками. Перший був про звертання. Пояснила правила й дала завдання по них. Ролики допомогли мені організувати дистанційне навчання. Вирішила викласти їх у мережу. Мені казали — відео українською нікому не потрібні. Зараз популярні англомовні чи російською. Довела, що це лише стереотипи, які потрібно змінювати. Один із роликів переглянули понад 25 тисяч разів.
Головна проблема була — щоб діти сприйняли сказане.
— Потім виникло питання, як отримати чесну зворотну реакцію. Намагалася давати учням такі вправи, відповіді на які не можна знайти в інтернеті. Прості творчі завдання, — каже Христина Ярема. — Після виконання бачу, як вони засвоїли матеріал. Наступний навчальний рік буде не такий, як раніше. Школа тепер не просто місце, де можна отримати знання. Має давати дітям сучасні навички. Наприклад, як шукати якісну інформацію.
46,2 відсотка українців вдома спілкуються українською мовою, російською — майже 26,4%, обома — 27,3%. Такі результати показало опитування, яке провів Центр "Соціальний моніторинг" протягом 10–19 червня.
7 
35413
Коментарі