Ексклюзиви
Четвер, 22 липня 2021 09:06

"Багато людей на підсвідомому рівні розуміє, що поширення чужої мови — це загроза"

Набувають чинності нові норми мовного закону

— Мета закону — утвердження української мови в усіх сферах суспільного життя. І вона досягається, — говорить співкоординатор руху "Простір свободи" 49‑річний Тарас Шамайда, який працював над мовним законом у 2015–2019‑х. — Автори документа відстежують, як він виконується. Привертаємо увагу до спроб ревізії. Слідкуємо за термінами набуття чинності норм. Їх запроваджують поступово, щоб учасники процесу могли добре підготуватися до змін.

Автор: ФОТО: СЕРГІЙ СТАРОСТЕНКО
  Тарас Шамайда наприкінці навчання у школі брав участь у мітингах на підтримку Закону ”Про мови в Українській РСР”. У вересні 1989 року став наймолодшим делегатом Установчого з’їзду Народного руху України. З 2007-го — співкоординатор руху ”Простір свободи”. Працював над мовним законом, який прийняли 2019 року
Тарас Шамайда наприкінці навчання у школі брав участь у мітингах на підтримку Закону ”Про мови в Українській РСР”. У вересні 1989 року став наймолодшим делегатом Установчого з’їзду Народного руху України. З 2007-го — співкоординатор руху ”Простір свободи”. Працював над мовним законом, який прийняли 2019 року

Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" прийняла Верховна Рада України 25 квітня 2019‑го і набув чинності 16 липня того року. Підтвердив норму Конституції про єдину державну мову в Україні, нею зобов'язаний володіти кожен громадянин. Відповідно до закону створили Національну комісію зі стандартів державної мови та секретаріат уповноваженого із захисту державної мови.

Українська мова стала обов'язковою в усіх сферах публічного життя. Закон зобов'язав користуватися нею при виконанні службових обов'язків чиновників, військовослужбовців, правоохоронців, прокурорів, адвокатів і нотаріусів, освітян і медпрацівників. За порушення передбачили штрафи — від 3,4 до 6,8 тис. грн.

Державною мовою зобов'язані користуватися в діловодстві, сфері культури, рекламі, під час проведення спортивних заходів, у написах і повідомленнях у транспорті, під час обслуговування пасажирів, на вивісках і дорожніх знаках, у науці.

Більшість положень мовного закону набули чинності протягом двох років. З 16 липня 2021‑го держслужбовці почнуть складати іспити на знання мови, які розробила Національна комісія зі стандартів державної мови. Відтепер не менш як половину книжок видавці упродовж року мають друкувати українською мовою. 50% назв книжок у книгарнях повинні бути державною. Використання української стане обов'язковим у фільмах і серіалах на телебаченні.

Після цього не запроваджені залишаться кілька норм. У січні 2022‑го україномовну версію будуть зобов'язані мати всеукраїнські газети та журнали, з липня того ж року — сайти компаній. З 2024‑го державна стане обов'язковою в регіональній пресі, а квоти на програми українською мовою на загальнонаціональному телебаченні та радіо зростуть з 75 до 90%, на місцевому — до 80%. У січні 2030‑го почне діяти норма про проведення ЗНО лише українською.

— Із нових норм, що набувають чинності, дуже важлива стаття щодо телебачення. Фільми іноземного виробництва в ефірі вже давно показують з українським дубляжем. А серіали наших каналів і деяких виробників для телебачення — російською. Їх ще хочуть продати на російський чи казахський ринки, — говорить Тарас Шамайда. — При цьому стрічки знімають так, що не ясно, в якій країні відбувається дія. Глядачів перетворюють в "адіннарод", про який говорить Путін. Це лише для того, щоб олігархи могли заробити побільше рублів. Наче світ зійшовся клином на Росії та її мові. Наші фільми мають знімати та демонструватися українською. Для експорту можна ­дублювати, як роблять в усьому світі.

Чи є загроза для мовного закону від чинної влади?

— Нам важливо, щоб закон виконували й щоб усі норми набували чинності вчасно. Була атака на положення щодо шкіл, рік тому — законопроєкт Бужанського. Його не прийняли. Потім намагалися зірвати перехід сфери послуг. Зараз — телеканалів.

Іще деякі "слуги" з Харкова разом з тамтешніми ректорами хочуть російську мову для вузів. Поширюють міф, що її хочуть іноземці. Марокканців та індійців у Києві та Львові влаштовує англійська й українська мова викладання. А в Харкові, якщо вірити "слугам народу", жити не можуть без російської. Це абсурд. Проблема не в іноземцях, а в русифікаторах.

Не можна сказати, що влада веде відкриту війну проти мови. Якщо вона це зробить, остаточно втратить підтримку людей. У монобільшості є і русифікатори, і захисники мови, і величезне "болото", яке виконує будь-які вказівки згори.

У якій сфері найбільше порушень мовних норм?

— Сфера послуг — наймасовіша, тому по ній найбільше скарг до уповноваженого. Але це не значить, що вона найпроблемніша. Там ситуація вирівнюється.

Слід переорієнтовувати аудиторію на англомовний сегмент інтернету на противагу російському

Надзвичайно важливі порушення в освіті. Вони формують мовну поведінку майбутніх громадян України. Погана ситуація у спортивних школах. За законом, заняття у них мають бути державною. Це масово порушується. З них виходять потім футболісти, які не можуть сказати два речення українською.

Іще на одну важливу сферу звернув увагу секретар РНБО Олексій Данілов — смартфони, інтернет, соцмережі та відео. Це російський контент в ютюбі, тіктоці, іграх і телефонних додатках. Вони впливають на дітей навіть в україномовних родинах.

Це питання національної безпеки і єдності, велика загроза. Слід створювати більше українського контенту й робити його модним, а також переорієнтовувати аудиторію на англомовний сегмент інтернету на противагу російському.

Наскільки важливе мовне питання сьогодні?

— Більшість людей не думає про повітря, але без нього задихаються. З мовою так само. Основна маса людей, і не тільки в Україні, не цікавляться питаннями мови. Якщо білорусів запитати, яка в них ситуація з мовою, більшість відповість: "Никаких проблем с языком". Загрозу русифікації мало хто усвідомлює. Доки слідом за російськими медіа, партіями й агітками не приходять танки із зеленими чоловічками.

Мовні процеси складні, і їх аналізують фахівці. Хоча багато людей на підсвідомому рівні розуміє, що поширення чужої мови — це загроза. Мова — одна із ключових підвалин національної ідентичності. Без неї не мали б держави.

Для активних і свідомих людей мова важлива. Лише безвідповідальні політики маніпулюють цією темою. Це неприпустимо, бо українська має об'єднувати країну.

Уряд Єгипту дав розпорядження дублювати інформацію в готелях українською. Про це повідомив міністр туризму та старожитностей Єгипту 50-річний Халед Аль-Анані: "Я був в Україні з офіційним візитом. І це було перше прохання до мене. Туристи люблять, коли їм надають послуги українською мовою".

29 червня на пляжі в польському місті Познань перехожий побив відпочивальника, який розмовляв українською мовою. Кричав українцям, щоб ті забиралися геть. Потім почав битися. Вдарив чоловіка ногою по голові так, що той знепритомнів. Люди упіймали нападника. Він був п'яний. Перебуває під вартою.

Футболісти не винні. За відсутності інструкцій або рекомендацій із боку Української асоціації футболу вони послуговуються зручнішою їм мовою, не замислюючись про альтернативу. Це природно. Якби не закон про мову й регламент Верховної Ради, частина нардепів досі говорила б російською в залі засідань. Частина політиків без проблем дозволяють собі спілкуватися російською на токшоу або інтерв'ю. То що вже казати про ­футболістів

Сергій Стуканов, 37 років, журналіст, відреагував на хвилю критики в соц­мережах стосовно футболістів української збірної, які спілкувалися з журналістами російською. Запропонував асоціації футболу скласти правила з вимогою користуватися українською у публічних виступах

Зараз ви читаєте новину «"Багато людей на підсвідомому рівні розуміє, що поширення чужої мови — це загроза"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі