— Тісторобом став шість років тому. Раніше працював водієм маршрутки. Коли мерія скасувала цей транспорт, опинився без роботи, — розповідає вінничанин 47-річний Анатолій Ткалик.
— Маю вищу освіту, спеціальність — інженер електронних плат. Якийсь час перебивався тимчасовими заробітками. Якось їхав у трамваї. Побачив, що шукають чоловіків на вакансію тістороба. Окрім середньої освіти, більше нічого не вимагали. Вік теж не мав значення. Влаштувався працювати в приватну пекарню, зарплата була в районі 2700 гривень. Дружині спочатку не зізнався. Було стидно, що міситиму тісто. Вчився майже місяць. На пекарні все робить машина. Треба тільки уважно додавати інгредієнти. Тоді зрозумів, що це більше чоловіча робота. Бо продукти засипаються мішками. Жінкам їх важко піднімати. Потім навчився формувати хліб. Першу свою хлібину приніс додому через півроку, як влаштувався на підприємство. Сам зробив тісто й випік. Дружина не повірила. Бо вдома я сам яєчню не посмажу, а тут — хліб.
На підприємстві працював три роки. Потім змінився власник, почали додавати у продукцію багато розпушувача, підсилювачів смаку. Вирішив звільнитися. Рік працював підсобним робітником на будівництві. А потім зустрів колишнього колегу. Він у Кракові працює на пекарні. Запропонував і мені їхати до Польщі. Допоміг з оформленням візи, житлом. Домовився з господарем. Тиждень вчився на курсах, які оплатив роботодавець. Робота — на автоматичному обладнанні. Треба добре розбиратися, що де натиснути. Працювати в Польщі важче. Це велике підприємство, яке готує заморожений хліб для великої мережі супермаркетів. Робота позмінна. Часто виходимо вночі. Перші півроку працював по робочій візі. Привіз додому 100 тисяч гривень. Купив машину. Коли віза закінчувалася, мені запропонували повернутися. Дозвіл на роботу дало воєводство. Зараз маю трирічну карту побуту. Кожні півроку на тиждень їду до родини. Маю двох дітей, жінка вчителює.
Якщо працівник магазину отримує 80 гривень на годину, то тістороб — 120 гривень. Кількість робочих годин менша. Наприклад, ми не можемо працювати понад 10 годин на день. Затуплюється увага, працівник помиляється. В середньому щомісяця дружині пересилаю 8–10 тисяч гривень. Приблизно стільки ж лишаю собі на їжу та одяг.
21-річна Оксана Терендій працює тісторобом у Києві. За зміну виготовляє близько 150 хлібин.
— Працюю шість місяців у пекарні, що виконує замовлення супермаркетів. У цій сфері дуже бракує працівників. Висока плинність кадрів, бо робота важка фізично. Працюю сім змін підряд і маю сім вихідних, — розповідає Оксана. Здобуває ступінь магістра за спеціальністю інженер-технолог. — Зміна триває 12 годин. За одну платять 42 гривні. Умови непогані — на робочому місці тепло. Годують комплексним обідом. Колектив — переважно старші люди. Киян мало. Більше працюють приїжджі.
Пекарня належить литовській мережі. У Литві тістороби отримують близько 30 тисяч гривень зарплати. У нас цієї праці не цінують. Розкидаються кадрами, придираються до дрібниць. Рецептуру виробів розробляє технолог. Ми виконуємо суто технічну роботу. Новачки цьому вчаться за тиждень стажування. За зміну робимо до 15 видів продукції.
8 
35413
Коментарі