Львів"янка Валентина Лемеш, 27 років, тричі віддавала свої яйцеклітини іншим жінкам. Уперше — двоюрідній сестрі.
— У неї генетичні розлади, може народити хворе дитя. А в мене гарний 3-річний син і я повністю здорова, — розповідає Валентина.
У клініці "Інтерсоно" влаштували обстеження. Донорами можуть стати жінки, які мають здорову дитину, без шкідливих звичок, зайвої ваги і не старше 34 років.
— Питали, чи маю хронічні недуги, чи хворіють родичі на цукровий діабет, гепатит. Аналізи три місяці здавала. Можна й швидше, але в мене дитина на руках, — каже Валентина Лемеш. — Така ж перевірка, як для вагітних. У психіатра проходила тести. Питав, чи тягала в дитинстві кота за хвіст. Мабуть, дізнавався чи я не жорстока.
За кілька тижнів перед забором яйцеклітини Валентині призначили гормони, аби визріло більше яйцеклітин. Уклали угоду, що жінка відмовляється від прав на дитину та не розголошуватиме про процедуру.
Від гормонів я поправилася, збільшився бюст
— Мені пропонували робити цю процедуру під загальним наркозом, але я відмовляюся. Стерпіти можна, особливо для жінки, що народжувала, — розповідає.
Процедура триває 10–15 хв. Голку вводять родовими шляхами, проколюють міхур і набирають яйцеклітини у шприц. У Валентини їх визріло понад десяток. Потім пересаджують іншій жінці.
— Після процедури я два дні лежала в лікарні. Давали пігулки, щоб запалення не було. Після того треба ліки пити, як після аборту, — говорить.
За кілька місяців Валентина вирішила здати яйцеклітину, щоб заробити. Отримала 4 тис. грн.
— Дитину виховую без чоловіка. Та й хотіла спокутувати давній аборт, дати іншій жінці щастя, — пояснює. —Від гормонів поправилася на 5 кіло. Я струнка від природи, а тепер маю великий бюст. Та лікарі запевнили, що проблем зі здоров"ям, народженням другої дитини не буде.
Медики радять здавати яйцеклітини не частіше як двічі на рік. Хоча можна і щомісяця. Безплідні батьки шукають донорів через Інтернет. Їхніх об"яв— понад 100, удвічі більше за матерів-донорів. Їх підбирають за зовнішньою схожістю, кольором очей, волосся, групою крові.
24-річна Марина з Івано-Франківська із безплідною парою познайомилася через Інтернет.
— Чоловіка скоротили, а я у сиджу з 2-річною донею, — розповідає Марина. — Потрібні гроші. У клініці мене внесли до бази донорів. Але щоб не чекати, я виставила об"яву в Інтернеті.
За кілька днів її пропозицію почитала на сайті www.pogotowie.pp.net.ua пара зі столиці.
— Запевнили, що я їм підхожу і лицем, і групою крові. Домовилися, що я приїду до Києва. Вони мріють про близнюків. У моєї бабусі й тітки народжувалися близнюки. Отже, в моїх клієнтів теж є шанс, — продовжує.
Марині обіцяють 9 тис. грн — більше, ніж у клініці. Але дорога та харчування — за власний кошт.
7 
1
Коментарі
1