Колоти свиней Юрій Присяжнюк, 51 рік, наймається на час відпустки. За фахом травматолог, має 25 років стажу.
— У серце свині попадаю з першого разу, тушу розробляю менш як за 3 години. За роботу беру не грошима, а продуктами. Зі свині — 2 кіла м'яса, 3 кіла сала, по шматку грудинки та ребер, — розповідає Юрій Присяжнюк.
Працює у Вінницькій районній лікарні на півставки. Ще отримує частину зарплати колеги, яка пішла в декрет. Набігає 1200 грн. Живе біля обласного центру, у селі Вінницькі Хутори. Зарплати не вистачає, щоб прогодувати родину.
— Знайомий запросив до себе в будівельну бригаду ставити двері. Обіцяють по 100 гривень за кожну установку. Будувати я навчився чотири роки тому. Спершу підробляв підсобником, а потім клав цеглу. У лікарні я мав зарплату 120 гривень на місяць. На будові заробляв стільки ж за один день. Ще й годували. Отак заробив на ремонт трикімнатної батьківської квартири у Вінниці. А потім мене вхопив інфаркт. На лікування пішло 10 тисяч гривень.
Колеги травматолога влітку теж ідуть на заробітки. Хірург Олексій Харчук із приятелем-анестезіологом — мити машини. Хірург-уролог Микола Коцюк улітку перекваліфіковується на будівельника. Заливає бетонні підлоги, криє дахи. За день заробляє від 50 грн. Хірург Анатолій Сидоренко, 39 років, наймається комбайнером.
— У сільгосппідприємстві села Мізяківські Хутори, де я живу, не вистачає комбайнерів. У школі я закінчив курси механізаторів. Торік працював на комбайні. Важка робота. За два тижні заробив три своїх лікарських зарплати ще й 2 тонни зерна,— розповідає Сидоренко.
У бюджеті бракує коштів на зарплату за грудень.
Тому, окрім планової відпустки на 31 день, усіх лікарів по черзі відправляють за власний рахунок, підтверджує завідувач хірургічним відділенням Вінницької районної лікарні Микола Сіньковський, 61 рік. Каже, підробляють майже всі лікарі.
Учителі середніх шкіл теж скаржаться на примусові відпустки.
— Мало того, у нас по селах почали затримувати зарплату від двох до чотирьох місяців, — розповідає 29-річний Віталій. Він працює вчителем фізкультури в Прилуцькому районі на Чернігівщині. — Директор тільки годує обіцянками: от-от гроші мають надійти. На літо сказали писати заяви, щоб ми брали відпустки за власний рахунок на пару тижнів. Я хочу звільнятися. Друзі вже пару років працюють у Чехії. Надіюся, поможуть мені там влаштуватися.
Учителька української мови й літератури, вінничанка 55-річна Таміла Василівна в червні їздила збирати полуницю в село Лука-Мелешківська у Вінницькому районі. Вставала о 3.30. За ящик зібраної ягоди платили 13 грн.
— Щоб більше заробити, люди беруть із собою дітей. Із заробленого знімають 20 відсотків ПДВ і 7 гривень за автобус. Виходило понад 100 гривень у день "чистими". У мене стаж 37 років, вища категорія. Отримую близько 2 тисяч. Учитель після інституту має 1100.
Із міськими вчителями на збиранні полуниці працювали лікарі, студенти та вихователі дитсадів.
3 
1
Коментарі