— Дівчино, це не ви загубили? — запитує незнайомий молодик у підземному переході біля столичної станції метро Політехнічний інститут.
Показує пакетик з акуратно складеними грішми. На них написано — 1500 грн.
— Ні, не я.
— Хтось загубив. Давайте зачекаємо тут — може, шукатиме.
Я вирішила постояти, бо його зовнішність довіри не викликала. Думаю, а раптом собі забере. Стоїмо хвилини дві. У цей час хлопець весь час повертався так, щоб не можна було розгледіти його обличчя. І розповідає про те, скільки разів його обкрадали.
— Ну, що ж, нікого немає, — каже. — Поділимо порівну. Буде нам компенсація за те, як нам гроші не повертали. Ходім за отой будинок, — показує на будівлю банку, — там поділимо.
Така логіка мені не сподобалася.
— Ні, залишай собі. Я чужих грошей не братиму.
— Ну й дурепа, — сказав молодик і пішов геть.
— Ти все правильно зробила, — переконує знайомий майор столичної міліції 35-річний Андрій. — Знаєш, чим би закінчилося? Є три варіанти. Перший — за тим будинком тобі банально дають по голові й забирають усе, що маєш при собі. Другий варіант: коли ділите гроші, до вас підходить молодик і каже, що то він їх господар. Заявляє, що ви їх у нього вкрали, а в пакетику не вистачає 500 доларів. Є ще третій варіант — театралізований. "Хазяїн" приводить людей у міліцейській формі і здіймає ґвалт. На місці пишуть "липовий" протокол про пограбування. Щоб не заводити справи, пропонують заплатити. Сума "відкупу" залежить від того, як ти виглядаєш — бідно чи заможно. Найчастіше це ті ж 500 доларів.
Пари грабіжників "гастролюють" у межах двох-трьох кварталів протягом кількох днів і потім змінюють район. Андрій говорить, що останнім часом "парних" шахраїв не було чути. Очевидно, з"явилися знову.
Психолог Марина Новікова, 28 років, зазначає, що такі грабіжники перш за все хороші психологи:
— Вони найчастіше чіпляються до жінок. Бо ті швидше починають співчувати розповідям про викрадені гроші. Шахраї використовують тонкий психологічний прийом — змушують людину тричі сказати "так". Наприклад: "Давайте почекаємо, може хазяїн знайдеться. Добре?" Ви відповідаєте "так". "Вас колись теж, напевне, грабували?". Ви знову погоджуєтеся. "Ви не проти, якщо ми гроші поділимо?". Небагато людей відмовиться від цього, і ви знову кажете "так". Тут "включається" психологічний механізм і на наступне запитання. Якщо людина тричі відповіла "так", вона не може сказати "ні". Тому коли молодик пропонує: "Давайте підемо туди-то і поділимо гроші", — ви автоматично кажете четверте "так".
Коментарі