— У понеділок переїжджав Чопську митницю. Хлопці по телефону попередили, щоб лишнього не віз і взяток не пропонував. Кажуть, там "Правий сектор" тепер чергує. А ми ж привикли митникам разом із документами гроші сунути, — каже 42-річний Володимир Тарасюк зі Львова. Возить пасажирів і передачі до італійського міста Верона.
— Не всі водії у захваті від проїзду без взяток. Бо мали непогані доходи. Замість дозволених двох літрів вина, везли ящик. В Україні заробляли по 3–4 євро на пляшці. З мікроавтобуса раніше на митниці брали 300–400 євро. Все залежало від зміни і дня тижня. У неділю був найвищий тариф, бо везли посилки і гроші з Італії. Пасажири скидалися по 5–10 євро, решту доплачував водій. Усі везли більше, ніж дозволено. Можна все задекларувати, але навіть тоді просили взятку. Платили, щоб автобус не відправляли на сканер і не робили шмон. Кажуть, на Раві-Руській і Ягодині так не брали, як на Чопі. Там водії бусів із польськими товарами платили по 100 доларів. Вантажівки з німецькими беушними меблями давали по 200. Хто взятку платити не хотів, наймав три-чотири людини, які за дві ходки продукти в руках через кордон переносили.
Тарасюк їздить до Верони через тиждень, крім великих релігійних свят. Бере 2 євро за 1 кг передачі, 20 євро — за конверт із грішми.
— В Україну передають від 500 до 2 тисяч євро. Усі клієнти — постійні. Приходять раз на місяць-два. Родичам пересилають продукти, одяг. З однієї передачі маю 10–20 євро. Гроші прошу у продуктах не ховати, бо гарантії нема, що доїдуть. Якщо прикордонники знайдуть, заберуть.













Коментарі