Війна між двома мільярдерами

 

До участі в ній залучають навіть школярів

Минулого тижня Нікополь був другою столицею України: тисячі мітингувальників, десятки телекамер, гучні політичні заяви... Нині місто взяло тайм-аут. Мітингова стихія зупинилася раптово — як і належить добре зорганізованій і спланованій стихії.

Міліцейський спецназ залишив територію найбільшого у світі заводу феросплавів, люди розійшлися по домівках. Зараз біля адмінкорпусу підприємства перебувають із півсотні хлопців у камуфляжі — "ензеефівська" охорона. Та ще кілька місцевих робітників. Однак боротьба за НЗФ між зятем колишнього президента Віктором Пінчуком і групою "Приват" триває.

Пересічна зарплатня на феросплавному 1600–2000 гривень

Спецпідрозділ міліції та робітники саме стояли "стінка на стінку". У цей час до всіх 28-и шкіл міста під'їхали автобуси. Емісари Пінчука пропонували вчителям відпустити школярів на завод, де "спеціально для них влаштовують концерт". Учнів середніх та старших класів  повезли до прохідної. Чотири  автобуси з дітьми зупинила ДАІ, а два таки потрапили на територію заводу. Більшості батьків не сподобалося, що в конфлікт відверто втягують їхніх дітей.

Адміністрація НЗФ використовує у війні з "Приватом" та прем'єром Юлією Тимошенко не лише школярів. Працівник заводу Олег, 39 років, розповів, що робітники йшли на акції протесту під загрозою прогулу та звільнення.  Робітники НЗФ брали участь в акціях безплатно. А от людям із інших заводів Пінчука, яких звозили до Нікополя, начебто оформляли відрядження. За день під феросплавним прибульці, за словами Олега, отримували по 50 грн.

Решта робітників здебільшого мовчать.  

— Ми не розмовляємо. Це заборонено інструкцією, — заявив охоронець у плямистому бушлаті.

— Що я думаю про спробу захоплення заводу міліцією? Та нічого не думаю, мене сюди просто привезли, — відгукнувся інший.

— Серьожа, що ти верзеш? Головою думай. "Мене привезли"! — перекривляючи, гримнув на нього лисий дядько. І до мене: — Іди собі, не чіпай нас!

І хлопці в бушлатах знову взялися за нарди.

Життя Нікополя визначають дві абревіатури: НЗФ і ПТЗ — Нікопольський завод феросплавів і Південний трубний завод. Обидва підприємства контролює Віктор Пінчук. Перше — повністю, друге — завдяки заплутаній схемі приватизації. Кожен нікополець знає, скільки заробляють на НЗФ і ПТЗ.

— Пересічна зарплатня на феросплавному 1600–2000 гривень. Потрапити туди на роботу було нелегко. Брали не з вулиці, а по знайомству. Завод був на висоті ще до Пінчука, — розповідає 33-річна Олена Ломакіна, колишня працівниця Південного трубного.

На НЗФ трудиться її двоюрідний брат. Заробляє до 2 000 грн. Минулого року взяв кредит і купив "Таврію". Уже хотів оформляти кредит на двокімнатну квартиру — вона коштує в Нікополі від $6000 до $8000. Аж тут революція. Коли телеканали заговорили про НЗФ, вирішив не  поспішати.

Олена Вікторівна вважає, що під час повторної приватизації Пінчукові завод уже не продадуть.

А пенсіонерці Катерині Іванівні байдуже, хто володітиме колись незаконно приватизованим підприємством:

— Пінчука, який заплатив мало, називають "злодієм" і "бандитом". А якщо інший заплатить більше, він що — стане білим і пухнастим? — філософськи  каже вона.

У минулі вихідні представники середнього та дрібного бізнесу Нікополя святкували День підприємця.  Говорили про феросплавний і трубний заводи. Сергій Марченко 3 роки тому разом з Південним трубним створив розважальний "Еліт-клуб" у центрі міста — з дискотекою, рестораном, більярдом, тренажерним залом, інтернет-клубом, розкішним готелем. Марченко боїться  втратити своє добро.

— Якщо в країні все піде за формулою НЗФ, ми скоро реприватизуємо колгоспи і неправильно куплені магазини, — жартує він.

Сергій Марченко говорить, що на Південному трубному нині працює комісія з представників Фонду держмайна, контролюючих органів та вільних профспілок. Днями вона подасть урядові висновки про реальну вартість майна заводу.

Розкішний ремонт квартири міського голови зроблено коштом і силами НЗФ

Керівник департаменту зв'язків із громадськістю мерії Валентин Романов зазначає:

— І уряд, і Фонд держмайна все робили якось мляво. Треба було швидко змінити керівництво НЗФ, призначити від держави спостережну раду, свого управляючого. І не доводити ситуацію до рівня банальних чвар.

Узагалі в мене склалося враження, що міське керівництво Нікополя зосереджене за червоними заводськими мурами, а не в стінах мерії. Адміністрація НЗФ у місті почувається цілковитим господарем. Вона навіть не реєструвала в міськраді заявку на проведення акцій протесту, як цього вимагає закон. До міського голови Нікополя адміністрація заводу ставиться, м'яко кажучи, по-батьківськи. Говорять, колишній гендиректор НЗФ Володимир Куцин називав мера Сергія Старуна не інакше як "пацан".

Старун, до речі, кудись зник. Зник після того, як правоохоронці зацікавились однією з квартир міського голови, котра оформлена на його дружину. Розкішний ремонт, як з'ясувалося, зроблено коштом і силами НЗФ.

Між "Інтерпайпом" і "Приватом"

ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" — другий у світі виробник силіко- та феромарганцю. Заснований 1966 року. Ринки збуту — Україна, СНД, країни ЄС та Близького Сходу.
Із 1999-го контроль над заводом перейшов до консорціуму, до якого ввійшли група "Приват" Ігоря Коломойського та корпорація "Інтерпайп" Віктора Пінчука. У 2002-му "Інтерпайп" відтіснив від управління групу Коломойського. Ще за рік Фонд держмайна  за $80 млн продав  підприємство концернові "Придніпров'я", який пов'язують із Віктором Пінчуком. 
Уряд Юлії Тимошенко спробував повернути контрольний пакет акцій заводу у власність держави. При цьому багато хто  — приміром, колишній народний депутат Інна Богословська —  звинувачували тепер уже колишнього прем'єра в тому, що вона діє в інтересах не лише держави, але й групи "Приват".

Коломойський випередив Пінчука

Цього тижня польський журнал "Wprost" назвав найбагатших людей посткомуністичної Європи. Серед них — 7 українців. Першу позицію серед вітчизняних мільярдерів посів співвласник групи "Приват" Ігор Коломойський ($2,8 млрд). Його конкурент у боротьбі за Нікопольський завод феросплавів Віктор Пінчук має $1,5 млрд.  За останній рік він збіднів на цілий мільярд.
Крім того, до списку потрапили Ринат Ахметов, Сергій Тарута, Федір Шпиг, Олександр Ярославський і Петро Порошенко.
— Наші експерти підрахували вартість компаній, які контролюють ці люди, — розповів "ГПУ" один з редакторів журналу "Wprost" Мирослав Челемецький. — Щодо українців ми послуговувалися даними київського журналіста Ореста Сохара (зараз головний редактор телеканалу "К-1". — "ГПУ").

×