40-річний Олександр кілька років торгував одягом на ринку, що на просп. Свободи в Києві. Минулої зими перейшов на секонд-хенд.
— Нові речі купували погано. Прибутку ніякого. Зате тепер усі одягаються в секонді, — каже чоловік. — Товар беру на оптовій базі на вулиці Дегтярівській. Ціна залежить від категорії. Речі найвищої категорії збирають у престижних районах в містах Європи. А є найнижча категорія — то фуфло. Працівники оптових баз визначають якість, не розпаковуючи мішки. Достатньо лише подивитися на район відправки, місто. Найкращі речі отримують зі Швейцарії. Також з Італії, з міст Комо, Падуя та Равенна. Там і шуби натуральні попадаються. На вищий сорт попит великий. Інколи приплачую на базі 100–200 гривень, аби мені самому дозволили вибрати мішки.
Олександр помітив, що попит на вживані речі зріс в декілька разів з 2009-го. На точці з продажу секонд-хенду він має уп"ятеро більше покупців, ніж мав на ятці з новим одягом.
Уживані речі оптом продають на кілограми. На кожному Олександр заробляє 40–90 грн.
— Недавно попалося декілька кофтинок марки "Дороті Перкінс" з бирками. Вони пішли по 100 гривень кожна. Модниці полюють за таким товаром.
— Новачки, буває, соромляться. Діляться страхами, що енергетика попереднього власника може погано вплинути на них. Я відповідаю так: доношувати речі, якщо немає в що одягнутися, не гріх. Виперіть добре. А від негативної енергетики — окропіть свяченою водою.
Ольга Слуцька, 30 років, живе біля станції метро Героїв Дніпра.
купила дві нічні сорочки, сарафан джинсовий, пару футболок за 15 гривень
— Давно одягаюся в секонд-хенді. А виглядаю не гірше за інших. Я працюю продавцем, отримую 2 тисячі гривень. Чоловік перебивається випадковими заробітками. Одягаюся в магазинчику "Економка" на вулиці Прирічній. Товар продають на вагу. У день привозу найвища ціна — 87 гривень за кіло. Потім починає падати. Я щонеділі туди заходжу. Гарну річ беру відразу, бо хтось та забере. Можна зовсім нове знайти.
За чотири дні ціна 1 кг секон-хенду падає утричі. За тиждень — до 5 грн/кг.
— В суботу ціна найнижча. Тому народу зазвичай повно. Я завжди беру декілька кілограмів для себе, чоловіка, сестри із зятем та їхніх трьох дітей. Вони живуть у селі під Білою Церквою. Останнього разу купила дві нічні сорочки, сарафан джинсовий, пару футболок, сестриним дітям одягу набрала. За все заплатила 15 гривень. А чоловікові недавно купили нового пуховика. Він заважив 2 кілограми. Надибали його в перший же день. Заплатили 174 гривні, бо інакше його б інші купили. Він ще новий, з етикеткою.
Коментарі
5