Понад 300 днів Україна не купує газ у російської компанії "Газпром".
— Зіскочити з газової голки — одне з перших стратегічних завдань уряду Арсенія Яценюка в умовах збройної агресії Росії проти України, — каже народний депутат від "Народного фронту" 43-річний Михайло Хміль. — Відмова від російського газу зламала багаторічну стратегію Кремля. Енергоносії росіяни використовували як інструмент контролю над Україною. Десятиліттями вибудовували газову монополію. Втягували в корупційні схеми політичну й бізнесову верхівки нашої держави. Високі закупівельні ціни, щорічні дотації з бюджету Нафтогазу — а це десятки мільярдів доларів, йшли в російський бюджет або осідали в кишенях наших олігархів, корупціонерів. В Україні з'являлися газові принцеси і принци. Вони робили все, аби країна й далі сиділа на газовій голці Москви. Та після Майдану нам вдалося досягти поставленої мети. Спочатку Яценюк скоротив закупівлю газу в Росії. А 300 днів тому Україна повністю відмовилися від нього.
Це не лише правильне економічне рішення, а й важливий політичний крок. Імпортуючи газ із ЄС ми послаблюємо вплив Росії на країни Центральної та Східної Європи. Виникає запит на інтенсивнішу регіональну співпрацю держав колишнього соцтабору. У нас спільний ворог — Росія, що намагатиметься повернути вплив на цей регіон шляхом газового і збройного шантажу.
Проти України триває війна. Балтійським державам погрожують застосуванням сили. З відкриттям "Північного потоку-2" держави Вишеградської четвірки перестануть бути транзитерами російського газу. За таких обставин Україна та найближчі її західні сусіди "приречені" на активнішу співпрацю. Не лише економічну, а й військово-політичну, — вважає Михайло Хміль.
Коментарі