— Ситуація з міським транспортом в Україні щороку погіршується, — розповідає експерт із транспорту 39-річний Олександр Кава. — Нестача комунального на руку приватним перевізникам.

Вони не поспішають покращувати технічний стан маршруток, якість обслуговування пасажирів. Часто не дотримуються графіку руху. Можуть на кілька днів влаштувати страйк щодо підвищення вартості проїзду та не випустити на маршрути техніку.

Які міста України можуть похвалитися якісним міським транспортом?

— Вінниця, Івано-Франківськ, Кременчук на Полтавщині. Там є сучасний транспорт великої місткості. Дотримується розклад руху. Автобуси, тролейбуси їздять із невеликим інтервалом. У Вінниці щодня на маршрути виходять 170 тролейбусів, 150 трамваїв і 50 комунальних автобусів. У години пік інтервал руху в центрі міста становить 40–70 секунд.

Ці ж міста активно оновлюють транспорт. Зокрема, у Він­ниці почали виробництво власних тролейбусів на базі кузовів білоруського заводу МАЗ. Також — трамваїв VinWay. Івано-Франківськ купує тролейбуси за кредитні кошти від Європейського банку реконструкції та розвитку. Переважно це білоруські тролейбуси БКМ-321 компанії "Белкоммунмаш". Вони оптимальні за ціною і якістю. Якщо транспорт купують за рахунок кредитних коштів ЄБРР або Європейського інвестиційного банку, то обов'язковою умовою є проведення міжнародного тендеру. Не допускається дискримінація компаній-учасників за націо­нальним критерієм.

Кременчук купив тролейбуси Луцького заводу "Богдан Моторс". Скоро там з'являться ще й електробуси з динамічною підзарядкою. Зможуть з'єднати екологічно чистим транспортом дві частини міста, розділені Дніпром.

Що впливає на вартість проїзду? Чому в одних містах можуть возити по 3 грн, а в інших по 5–8?

— На вартість проїзду впливає жадібність перевізників і чиновників. Це одна з головних причин. Кожне місто окремо визначає, яка буде ціна. В багатьох населених пунктах вартість проїзду в міському транспорті зрівнялася з ціною в містах Європи. Жителі Варшави купують місячний проїзний квиток на всі види транспорту за 26 доларів. У Києві такий проїзний коштує 50 доларів. І діє тільки в комунальному транспорті. Проїзд у маршрутках сплачують окремо. Тому жителям Києва транспорт обходиться набагато дорожче, ніж у Польщі.

Чому не можемо запозичити досвід ­поляків?

— Можемо, але корумповані чиновники на місцях не зацікавлені. Вони отримують гроші від власників маршруток.

Один із останніх конфліктів відбувся в Полтаві. Приватні перевізники відмовилися возити людей, доки міськрада не підвищить вартість проїзду. П'ять днів були проблеми з транспортом. Подібні ситуації виникають постійно. Як мають діяти міськради?

— Змусити маршрутників покращити якість перевезень неможливо. Міські ради повинні зайнятися розвитком муніципального транспорту. Як було зроблено в тій же Вінниці. Маршрутки там виконують другорядну роль: працюють у зонах невеликої забудови, не дублюють маршрути муніципального транспорту. А в інших містах — спочатку їде маршрутка, збирає всіх платоспроможних пасажирів. За нею тролейбус або трамвай везе пільговиків. У Європі немає маршруток. У них на ринку міських і приміських перевезень, як правило, працюють муніципальні компанії. Це дозволяє забезпечувати якісні послуги, чітке дотримання розкладу руху, безпечність перевезень. І не допускати такого шантажу громади та міської влади, який недавно був у Полтаві. А ще раніше в інших обласних центрах України.

Столична влада протягом 10 років заявляє, що місто позбудеться маршруток. Але нічого для цього не робить. Навпаки, кількість муніципального транспорту зменшується. Незважаючи на те, що Київ регулярно купує рухомий склад. Нові автобуси списують уже за чотири-п'ять років, тролейбуси їздять максимум сім-вісім років. Причина — корупція, неякісне обслуговування громадського транспортну. Тоді як в Європі автобуси використовують 15 років.

×