У спальних районах столиці відкривається чимало кіосків та невеликих продуктових магазинчиків. Щоб влаштуватися туди продавцем, треба мати документи і справити гарне враження.
— Із математики в школі було "три з натяжкою", але гроші рахувати вмію. Цього вистачило, щоб мене взяли на роботу, — розповідає 22-річна киянка Олена Репік. Вона працює в кіоску на Оболоні.
Після школи дівчина вийшла заміж і народила сина. Через три роки, коли віддала дитину в садок, вирішила знайти роботу. З газетних оголошень Олені підійшло кілька пропозицій з розділу "торгівля". Роботодавці не вимагали вищої освіти та досвіду.
Виявилося, продавця шукав господар кіоску поряд з Олениним будинком. Вона часто купувала там пиво, горішки чи морозиво. Геннадій Миколайович розпитав про освіту, інтереси, сім"ю і взяв на стажування. Зранку о 9.00 стажерка була на місці. Познайомилася з напарницею Вірою, яка навчила всіх премудростей справи. За тиждень дівчина вже знала нескладні обов"язки: отримувати товар, записувати продане та рахувати щовечора "касу". Господар був задоволений її кмітливістю.
Олена працює тиждень через тиждень із 9.00 до 21.00. Кіоск розташований у людному місці, тому заробіток дівчини рідко буває менше ніж $200. Улітку гарно продаються холодні пиво, лимонад та морозиво. Тоді зростає прибуток точки, а водночас і зарплата продавця до $250–$300.
— Добре, що робота біля дому. Начальник дозволив, щоб малий після садка був коло мене. І гроші капають, і дитина з матір"ю, — каже Олена.— Можна піти у відпустку на 14 днів, а сім узяти за свій рахунок.
Працівники кіосків можуть мати "лівий" заробіток. Якщо поміняти цінники на найпопулярніших товарах і трохи підвищити ціну, за місяць набереться додаткових 20 баксів.
У продуктових магазинчиках зарплати від $250. Але продавці завищують на гривню-п"ять вартість "ходових" ковбас та сирів і мають до $400 місячного окладу.













Коментарі