— Дочка Тамарка за всю жизнь робила років 10. Живе на льготи своїх мужиків. Чоловікові Вовці третю групу інвалідності по знакомству зробила. А син Роман із дитинства інвалід по зрєнію. Повна хата калік, — каже 76-річна Ганна Воєвода.
Зустрічає на ґанку свого будинку на вул. Карла Лібкнехта в Полтаві. Одягнена в розтягнений сірий светр і спідницю. Біля порогу стоїть відро із сечею. Із хати чути, як сваряться матом.
— Колись дочка приїхала додому на таксі. Двері не получилося самій відкрити, гукнула таксіста підсобить. Доки він із ключем розбирався, Вовка з роботи прийшов. Побачив її з чужим мужиком. Думав, ізмінила йому. Схопив Тамарку за патли, а таксист утік, — продовжує Ганна Петрівна. — Бив носаками під ребра, по голові, у живіт. Потом відливав водою. Ждав поки прочуняється і знову бив. Я як зайшла у двір, чуть не обомліла — весь поріг у крові. Забрали Тамарку в лікарню. Викинули селезінку, піджелудочну, а печінку зашивали в трьох місцях. Врачі питають, хто побив. А вона каже, у погріб упала. Відлежала два місяці. Хотіла оформити інвалідність. Кажуть, не положено, побутова травма. А у Вовки проблеми з печінкою, бо п'є багато. Через горілку ні на одній роботі не вдержався. То Тамара договорилася, зробили йому третю групу. Кожен рік лягає в лікарню на перекомісію. Докторам перевіряючим платять 1200 гривень, щоб не завернули. Зато щомісяця отримує пенсію — 800 гривень.
У Тамари від першого шлюбу є син 35-річний Роман. Із дитинства не бачить на праве око.
— Із 3 років возили по різних інститутах. Операції не зробили, бо малий був. У 14 років зробили йому другу групу, — каже Ганна Воєвода. — Получає 750 гривень по інвалідності і стільки ж пенсію за батька. Зв'язався з неблагополучною дівкою, п'ють. На роботу не йде. Каже, а для чого, я й так маю.
У двір заходить Роман — високий чоловік у чорній шкірянці. Несе палку сирокопченої ковбаси, хліб-цеглину і пляшку пива "Чернігівське".
— Хто, б..я, тут стоїть? — кричить за 5 метрів.
— Іди мовчки в хату, — відповідає баба. — Тільки отримують гроші — зразу пропивають. Днів 10 б'ються, матюкаються, танцюють серед ночі. Тоді падають на коліна: "Мамочка, прости нас. Дай грошей їсточки купить". Зарікалася, давати не буду, усе одно жалію. Видурять мою пенсію, купують м'ясо, ківі, сир, молоко. Мене ніколи не пригощають. Ходжу по людях, собі їсти заробляю. Там у дворі підмету, там лежачу бабу помию.
Пенсіонерка має пільги на газ як дитина війни. Ними користується вся родина.
— Можна безплатно за рік спалити 3,5 тисячі "кубів". Завжди вкладалися, — каже Ганна Воєвода. — Як цього року зимуватимемо, не знаю. Ромка напився літом, кинув стілець у вікно. Вивалив половину. Досі не застеклили. Двері вхідні не притуляються. У хаті сквозняк, аж мене з кроваті зносить. А ще ж і холодів не було.
19
мільйонів пільговиків налічують в Україні. За деякими оцінками, їх близько 600 категорій. Багато осіб підпадають під кілька. Наприклад, людина може бути і пенсіонером, і дитиною війни, і ветераном праці. Пенсіонерів у країні — 13,7 млн осіб.
900
гривень у середньому отримують 74,5% пенсіонерів. Це 10,3 млн осіб.
900–1,5 тис. грн щомісяця мають — 16% осіб.
1,5–3 тис. грн — 9,3%.
3–7 тис. грн — 0,2% пенсіонерів.
7–20 тис. грн отримують менш як 0,1%, що становить понад 14 тис. осіб.
Мінімальна пенсія станом на 1 жовтня 2011 року — 784 грн.
2 
1
Коментарі