Жительку Запоріжжя коханець торік умовив купити на виплату легковик.
— Машину Михайло оформив на себе, а кредит — на мене, бо він був безробітний, — каже Тетяна Кучерук, 38 років, — "Райффайзен банк Аваль" позичив 15 тисяч гривень. У заставу я дала свою хату.
У двокімнатному приватному будинку Тетяна живе з матір"ю та 14-річним сином. Працює медсестрою у поліклініці. Отримує 800 грн. Пенсія матері — близько 700 грн.
— Через місяць після того як оформили кредит, Михайло мене покинув. А з банку почали вимагати, щоб платила.
Кучерук домовилася з банком, що сплачуватиме лише відсотки, по 400 грн на місяць.
— Хотіла продати хату й купити іншу, за містом. Але наша нора без газу та зручностей нікого не цікавить, — бідкається.
Тетяна на третьому місяці. Вирішила народити дитину. За другу має отримати 25 тис. грн. Ними хоче погасити позику.
— Іншого виходу не маю. Інакше банк забере житло. Родичі трохи допоможуть. Племінниця моя недавно народила. Обіцяла віддати коляску та дитячі речі.
В Україні багато жінок народжує, сподіваючись отримати державну допомогу, розказує "ГПУ" член правління всеукраїнської громадської організації "Суспільство рівних можливостей" Вікторія Величко, 45 років.
— У будинках малюка і притулках вам розкажуть, що, відколи підвищили допомогу на дітей, покинутих дітей у них побільшало. Хоча офіційної статистики щодо відмовників не ведуть, — коментує Величко. — Тетяна із Запоріжжя живе сьогоднішнім днем, намагається розрахуватися з банком. Але дитину теж потрібно годувати, одягати, лікувати, як раптом захворіє. Інакше малюк буде непотрібним кошеням.














Коментарі