Селяни відмовляються від добрив

65-річний Іван Терещук, керівник сільгосптовариства "Онопріївське" Тальнівського району Черкащини, купив мало добрив.

— Селітра дуже подорожчала, — розповідає. — Торік тонна з доставкою коштувала 2300 гривень. Цього року 3300. Нітроамофоска з 3 тисяч подорожчала наполовину. В нас нема стільки грошей. Як уродить, так і буде. Якщо погода буде сприятлива, без міндобрив може вродити 25 центнерів пшениці з гектара.

У попередні роки на Черкащині збирали зерна 35–45 ц/га. В управлінні агропромислового розвитку Черкаської області запевняють: селяни забезпечені міндобривами на 82%. 62-річний Василь Баранюк, керівник приватного підприємства в Тальнівському районі, не вірить офіційним даним:

— Їхні рапорти не варті паперу, на якому надруковані. Восени я продав соняшник. Виторгу вистачило зробити запас добрива лише на 20 процентів від потреби. Якби українські селяни мали змогу продавати вільно пшеницю чи соняшник за кордон, виручка могла б покрити подорожчання добрив. Але ж ми не можемо вийти на світовий ринок. На нашу голову посадили посередників. Ввели квотування — обмеження експорту. На світовому ринку тонна пшениці коштує до 5 тисяч гривень, а ми продаємо зерно по 1900.

2008 року українські селяни вносили по 57 кг міндобрив на 1 га поля. 2010-го — 37 кг. Такі дані Мінагрополітики. Цьогоріч внесуть удвічі менше. Це може призвести до зменшення врожаю і подорожчання зернових, цукрових буряків, кукурудзи та соняшника на 20–30% порівняно з минулим роком, прогнозують у столичній консалтинговій компанії "ААА".

×