Американські вчені довели, що середа — найкращий день, аби прийти до кабінету начальника і попросити надбавку до зарплатні чи підвищення. У понеділок та вівторок начальник буде знервований, а наприкінці тижня готуватиметься до вихідних.
Соціологічні опитування показали, що один із десяти українців отримує надбавку чи підвищення з ініціативи компанії. В інших випадках доводиться досягати мети самому.
— Я працюю молодшим менеджером у приватній компанії п"ять років, — розповідає 27-річний киянин Максим Лановий. — Коли влаштовувався на роботу, мені пощастило. Працювати пішов без досвіду роботи, відразу після закінчення інституту. Отримував 500 доларів — величезні гроші на той час. Але пройшло п"ять років, я добре працював, але 500 доларів так і маю. Візит до начальника довго відкладав, але все-таки наважився на розмову.
Шеф сказав, що давно готував для Максима місце. Виявилося, що керівник фірми принципово підвищує працівників тоді, коли вони заявляють про своє бажання.
Психолог Катерина Войченко, 36 років, знає кілька безпрограшних прийомів розмови з керівником.
— Варто починати з вашої сильної сторони. Наприклад, ви працюєте довгий час. Так і починаєте: "Я працюю у вас 10 років". Можливо, недавно ви чимось відзначилися, видали добру ідею чи реалізували проект. Одразу просіть про підвищення. Дивіться начальникові не в очі, а в міжбрівний проміжок. Від цього в людини виникає відчуття залежності від того, хто дивиться. До промови слід добре підготуватися. Заготуйте пункти, які треба проговорити. Покажіть свою готовність, зрілість, креативність. Застосовуйте фрази на кшталт "я готовий", "я зможу", "я думаю, що треба зробити так і так".
Хочу два кабінети, п"ять помічників і три тисячі доларів зарплатні
— Півроку тому ходив до боса і вимагав підвищення, — розповідає Борис Рум"янко, 31 рік, працівник юридичної консультації "Захист". — Доки сидів у приймальні, страшенно переживав. Складалося враження, що влаштовуюся на роботу, а не прошу більшої зарплати. Після розмови з шефом Я заробляю майже тисячу доларів.
Психологи радять готуватися до того, що директор може відмовити. Наприклад, через поганий настрій чи головний біль. Головне — бути впевненим, що ви заслуговуєте на підвищення. Повторно поговоріть із начальником за два тижні.
— Я просила підвищення, як вийшла заміж, — розповідає Маргарита Прудко, 26 років, офіціантка львівської кав"ярні "Сирник". — Пояснила директорці, що тепер маю сім"ю. Натякнула, що добре було б отримати премію чи підвищення. Мені додали 100 доларів до зарплати.
Жінки зазвичай просять чи натякають на підвищення, а чоловіки висувають вимоги ультимативно, агресивно. Фразу "Якщо не підвищите — піду" — можна частіше почути від чоловіка. А от схлипування та "10 років ходжу в одній дублянці" — від жінки.
— Я працювала у PR-агенції сім років, — починає розмову Людмила Білоконь, 40 років, — отримувала 700 доларів. Мені вистачало, але набридло страшенно. Хотілося просто звільнитися. Але мене не хотіли відпускати. Подруга порадила поставити нереальні вимоги. Я написала: хочу два кабінети, п"ять помічників і три тисячі доларів зарплатні. Була впевнена, що мене звільнять. "Це всі ваші вимоги? — поцікавився директор. — Тоді немає проблем. Я думав щось нереальне. Ви — цінний працівник, і ми не можемо вас втратити".
Варто просити підвищення, коли компанія на гребені хвилі. Тоді керівництво окрилене й оптимістично налаштоване. Принцип "з"явитися в потрібному місці в потрібний час" потребує значних зусиль. Треба бути в курсі справ компанії хоча б для того, щоб не потрапити під гарячу руку.
— Я ніяковію, коли працівник просить підвищення, — розповідає Роман Гнатюк, 48 років, директор дизайнерського бюро "Хісторі". — Завжди почуваюся винним. Думаю, що недооцінив людину. Такому прохачеві відмовив лише один раз. Працівник був дуже нахабним і амбітним. Довелося його звільнити.
2 
1
Коментарі