— Уже четвертий рік поспіль Україна вирощує понад 60 мільйонів тонн зернових. 2016-го зберемо близько 63 мільйонів тонн. Але це вдасться зробити завдяки хорошій погоді, а не тому, що маємо всі ресурси для цього, — каже голова Аграрної партії 44-річний Віталій Скоцик.
Рекордний урожай зерна не зробить ціни нижчими
17 серпня під час круглого столу представники аграрної галузі обговорювали, як зберегти позиції України на світовому ринку. Нарікали, що уряд не дослухається до їхніх пропозицій. Тому чергові рекордні врожаї знову не дадуть зростати економіці, а українцям — добробуту.
2015-го аграрії вже побили рекорд урожаю. Цьогоріч сподіваються перевищити минулорічний показник. Що це означатиме для пересічного українця?
— Українці не стають багатші від мільйонних урожаїв і рекордного експорту. Із 63 мільйонів тонн зерна близько 40 продамо за кордон, — продовжує Віталій Скоцик. — Для аграріїв це означає, що в країні падає споживання продукту, занепадає тваринництво. Для пересічного українця — подорожчання продуктів. Усі складові аграрного виробництва дорожчають. Чимало які з них — імпортні. Вплине на ціни й підвищення тарифів. Рекордний урожай не гарантує ні подешевшання, ні стабільної ціни на хліб. Він дорожчатиме.
Високі врожаї стимулюватимуть розвиток економіки?
— 2015-го аграрне виробництво в Україні впало на 4,7 відсотка. З початку цього року — на 1,3 відсотка. До кінця 2016-го матимемо падіння, як торік.
Ми продаємо зерно за кордон. Звідти в країну приходить валюта. Агросектор — генератор таких надходжень, галузь номер один в Україні. Але його використовують, аби латати дірки в бюджеті. Це класичний фіскальний тип економіки. З 2010-го по 2015 рік Україна наростила виробництво зернових удвічі. Однак успіхи аграріїв не дали ефекту економіці. Уряд продовжує розглядати Україну як сировинний придаток. Водночас як можна було б заробляти на виробництві доданої вартості.
Чому так відбувається?
— Ще після позаминулорічних виборів до Верховної Ради взяли курс на сировинний ринок. У коаліційній угоді було зазначено — наростити виробництво до 100 мільйонів тонн зерна, експорт збільшити в 2,5 разу. Розвинені країни давно усвідомили, що орієнтація на сировинні ринки — це шлях у нікуди. Навіть ті, хто має великі запаси нафти й газу, зараз у програшній позиції. Російська Федерація, Саудівська Аравія, Нігерія, Венесуела через падіння цін на сировину різко втратили баланс своїх бюджетів. От що відбувається із сировинними країнами. Саме такою сьогодні є Україна. І це помилка керівництва держави. Замість того, щоб ставити завдання про переробку продукції в Україні, створювати тут додану вартість, продавати завершений продукт, наповнювати бюджети через податки, ми пішли шляхом нарощування експорту.
Що заважає створювати додану вартість на місцях, попри урядові програми?
— Люди так і роблять — розвивають свої підприємства. Наприклад, поставили млин у селі. Вирощують пшеницю, переробляють на борошно. Воно піде на ринок продуктом із доданою вартістю. А могли просто продати зерно й далі працювати на новий урожай.
Також будують свиноферми поряд з аграрними підприємствами. Ячмінь не поїде на ринок у вигляді зерна. Його віддають на відгодівлю тварин, і таким чином із сировини з'являється продукт. На розширення виробництва потрібні гроші. А для наших аграріїв навіть кредити не можна назвати доступними. Кожна країна має свою перевагу. Німеччину сприймають як лідера автопрому, Японія лідирує в електроніці. Перевага України — земля. Однак у сучасних умовах на ній багато не заробиш. Треба шукати способи для створення доданої вартості.
Як нам переорієнтуватися?
— Уряд має почати слухати людей, які формують галузь номер один. Ми говоримо — сідайте за стіл переговорів. У вересні плануємо провести всеукраїнське аграрне віче. Знову звернемо увагу на неприпустимість затягування діалогу з профільними асоціаціями. Якщо розмова не відбудеться, не буде врахована думка асоціацій при формуванні бюджету на 2017 рік, аграрне співтовариство знову вийде на загальнонаціональний страйк. Будемо порушувати питання оподаткування й ринку землі. Поки що не помітно, щоб ішлося про зміну курсу. Нові програми уряду теж зорієнтовані на розвиток сировинних виробництв в Україні.
Влада "поклала" аграрну галузь за останні два роки. Ми втратили 2,5 мільйона робочих місць, чотири мільйони людей виїхали за кордон. Близько 500 тисяч малих і середніх підприємств закрилися. Єдиний інструмент, який може щось змінити — це прихід до Верховної Ради конструктивних, фахових людей. Треба повернути позиції аграріїв у парламенті, які були в 1998–2002 роках.
41 відсоток нашої економіки генерується аграрною галуззю. 16 мільйонів людей живуть на території сільських і селищних рад. І ця величезна сила не представлена в законодавчому органі країни. Це — нонсенс.
100 тисяч гривень можна додатково заробити, якщо на полях із ягідниками поставити пасіку.
150 кілограмів малини можна зібрати з гектара поля. Це найпопулярніша ягода в останні п'ять років. Її вирощують найбільше. Продають у Велику Британію, Австрію. Кілограм замороженої малини за кордоном коштує 70 грн. В Україні — 25.
3 
1
Коментарі