Четвер, 08 квітня 2021 00:40

"Підприємства відводили під картоплю по тисячі гектарів, зараз мають 250"

Автор: АЛЬОНА ГАРАНЖА
  Картоплю минулорічного врожаю в супермаркетах продають по 8–14 гривень за кілограм. Привезену з Єгипту молоду пропонують по 18–23
Картоплю минулорічного врожаю в супермаркетах продають по 8–14 гривень за кілограм. Привезену з Єгипту молоду пропонують по 18–23

— Більшість картоплі в Україні досі вирощує населення. Але останні п'ять років домогосподарства щороку скорочують площі на 10 відсот­ків, — розповідає виконавчий директор асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова, 47 років.

Торік в Україні зібрали 20,7 мільйона тонн бульб. 98 відсотків виростило населення. Сільгосппідприємства — 367 тисяч тонн. Чому промислові виробники відмовляються від картоплі?

— Державна статистика не відповідає дійсності, тому що показники не переглядали щонайменше шість років. Востаннє заміряли площі під картоплею в домогосподарствах 1998-го. За цей час багато змінилося. Україна втратила частину Донецької, Луганської областей і Крим, а цифри лишилися ті самі. Ніхто не знає точної кількості населення, бо перепису не було 20 років. Українці на присадибних ділянках відводять більше землі під томати, часник, спаржу.

Шість років тому промислово вирощена картопля займала 30 відсотків, а зараз ця цифра зменшилася до 1,8. Підприємства, які раніше відводили під картоплю по тисячі гектарів, зараз у кращому випадку мають 250–300. Не вважають за доцільне збільшувати площі, бо це ризиковано. Відпускна ціна може впасти. П'ять років тому внутрішній ринок був перенасичений продукцією, виходу на зовнішні не було. Картопля коштувала 2,3–2,7 гривні при собівартості виробництва 4,5–6. Тому почали щороку скорочувати площі на 10–15 відсотків.

Доки ціна була мінімальна, ринок України не цікавив імпортерів. Але перший же рік посухи показав, що таке відсутність перепон і захисту внутрішнього ринку — бульби почали везти звідусіль. Це змусило вітчизняних виробників закинути картоплярство.

Як виправити ситуацію?

— Слід розвивати власну переробку картоплі. У нас таких підприємств бракує. Є три чип­сові заводи, два крохмальні. Фактично немає жодного потужного підприємства з виготовлення картоплі фрі. Працює такий завод у місті Мена на Чернігівщині. Може переробити 50 тисяч тонн сировини, але жодного разу на ці показники не виходив. Збанкрутувала через засилля на ринку дешевого білоруського продукту єдина лінія з виготовлення картопляного пюре.

У розробленій держпрограмі з розвитку промислового картоплярства немає порядку компенсації будівництва переробних підприємств і допомоги в пошуку інвесторів. Якщо просто завезти імпортне обладнання для переробки, то мінімальний експортний податок на додану вартість становитиме мільйон євро. Підприємець має взяти ці кошти в кредит під 27 відсотків річних. У дрібних виробників немає коштів на спорудження таких заводів. Великі агрохолдинги не вважають за доцільне інвестувати в цей напрямок. Як наслідок — відбулося банкрутство галузі.

Країни ЄС закрили свої ринки для картопляної продукції з України. Так само вчинили країни Митного союзу. Натомість український — відкритий для всіх.

Торік профільне міністерство та асоціація написали програму розвитку промислового картоплярства. Там ідеться про збільшення обсягів виробництва бульб та продукції з них, розвиток насінництва, створення 10 тисяч нових робочих місць. Це допоможе галузі?

— Маючи 20,7 мільйона тонн картоплі, Україна фактично перетворилася на імпортозалежну державу. Ціну на ринку диктують супермаркети, що приймають бульби на реалізацію. Контракт з одним постачальником — це щонайменше тисяча тонн на місяць. Стільки може вмістити камера картоплесховища та пів сотні 20-тонних фур. Торговельна мережа, а їх трохи більше 20 в Україні, має двох-трьох постачальників. Кожен промисловий виробник повинен вирощувати й зберігати 6–10 тисяч тонн картоплі, щоб забезпечити супермаркет.

Державна програма розроблялася, щоб підтримати промислове картоплярство. Перше, на що потрібно звернути увагу — сертифіковане насіння. Воно дороге. Якщо фермерське господарство купує таку картоплю, то держава повинна компенсувати хоча б половину вартості. Також передбачена допомога на встановлення систем зрошення, спорудження картоплесховищ, придбання обладнання. За кожним напрямком є перелік документів, які має надати фермер для отримання державної дотації.

Ця програма вже діє?

— Її не підписав ні міністр економіки, ні міністр аграрної політики. Тому вона не набуває чинності. Механізм отримання компенсацій не запрацює.

Яких міжнародних стандартів дотримується Україна стосовно вирощування, зберігання й транспортування картоплі?

— Торік держава впроваджувала чотири карантинні євродирективи для попередження розвитку хвороб рослин. Зокрема, картопляної нематоди, раку картоплі, бурої та кільцевої гнилі. Україні треба розширювати мережу лабораторій для дослідження карантинних організмів у бульбах. Зараз їх виявляють заклади в Чернігівській і Житомирській областях. Треба підключати Херсонщину, Львівщину, Волинь, Тернопільщину. Для цього посилити й сертифікувати дослідну базу установ.

Зараз ви читаєте новину «"Підприємства відводили під картоплю по тисячі гектарів, зараз мають 250"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 786
Голосування Який результат покаже збірна України з футболу на Євро-2020/21?
  • 1) не вийде з групи
  • 2) дійде до 1/8 фіналу
  • 3) дійде до 1/4 фіналу
  • 4) дійде до 1/2 фіналу
  • 5) дійде до фіналу
  • 6) виграє турнір
Переглянути