Із порожніх пластикових пляшок школярка з райцентру Шпола Черкаської області Ганна Глухоєдова, 16 років, виготовляє вази, кошики та казкові палаци. Потім продає їх на міському базарі.

— Якось ми з мамою купили лимонаду в пластикових пляшках. Проходили повз церкви. Я й кажу: дивись, пляшка на церкву схожа, — сміється Ганна. — Я почала пробувати із пляшки зробить щось схоже на храм. Спочатку вирізала ножицями візерунки, вікна. Виходило негарно, грубо.

Тоді дівчина попросила старшого брата зробити прилад для випалювання. Схожим роблять візерунки по дереву чи фанері. Ганна почала випалювати ним по пластику. Пристрій не показує нікому. Запевняє, що він відрізняється і від паяльника, і від випалювача по дереву.

— Починаю з приблизного накидання узорів, щоб лягли симетрично, — розказує. — Потихеньку починаю випалювати, далі воно само собою виходить. Десь лінію проведу, а десь дірочку роблю. Виходить ажурна посудина. Потім роблю прикраси зі стрічок і паперу. Мама купляє мені дзвіночки, намистинки, іконки на оздоблення.

Від прикрас залежить собівартість виробу — від 2 до 5 грн.

— Іноді заради гарної пляшки купую напої, — продовжує дівчина. — Тару зносять і сусіди. Годяться пляшки усіх кольорів.

Візерунки на пляшках робить приладом для випалювання

У Ганниній шафі є рожеві й помаранчеві вазочки з-під " фанти". Їх привезла тітка з Італії. Із коричневих пляшок дівчина виготовляє квітки, із зелених — листочки. Потім прикрашає ними вази та "палаци". Вазу робить два-три дні. "Церкви" та "палаци" довше. Трибанну склеює з дволітрової, півторалітрової та півлітрової пляшок.

Спершу роздаровувала сувеніри друзям. П"ять років тому винесла на базар у Шполі. Вази продає до 5 грн, церкви — по 15–20.

— Купляють багато, — запевняє школярка. — За літній виторг купила обновки до школи. Мої вази можна використовувати як і звичайні. Але треба поставити всередину склянку з водою. Бо пляшки ж візерунчасті, в дірках. Зате пластик легко миється і не втрачає форми.

На виставці до Дня міста Ганна вторгувала 200 грн. Гроші пожертвувала на дітей-інвалідів. Тепер працює на замовлення:

— Буває, мамині співробітники або мої знайомі просять щось зробити. Тітка з Італії замовила 25 ваз. Мабуть, на подарунки.

×