Олег Перевера відкрив сільський авторемонт

37-річний Олег Перевера живе у селі Мошни, за 22 км від Черкас. Влаштував там майстерню з ремонту автомашин.

— Я вже 15 років цим на хліб заробляю, — розповідає, запрошуючи до двору.

Перед тим зачинив у хаті вівчарку Ніку. Вона стереже машини.

За фахом Перевера — слюсар. Працював на черкаському заводі "Ротор". Після його розвалу — на станціях техобслуговування. Але там увесь час дурили із зарплатою, згадує чоловік. Тому взявся ремонтувати легковики у своєму дворі в Черкасах. Після смерті матері хату в Черкасах продали. Гроші поділив із братом — по $10 тис. І сім"я Олега Перевери — дружина та двоє дітей — перебралася на село. Із трьох хат вибрали ту, що на автодорозі до Канева та Корсуня. По ній їздить багато машин, так що клієнтури не бракуватиме, міркував Олег. Торік заплатили за неї $4,5 тис.

— Нам пощастило, бо тепер за такі хати просять 12–15 тисяч, — додає Олегова дружина, Вікторія Ткачук, 36 років.

Незабаром місцеві жителі почали підвозити машини на ремонт. З початку року майстер "поставив на колеса" з десяток автівок:

— Тягнуть їх до мене на тросі, а з двору машини вже своїм ходом виїжджають. З деякими морочився по три місяці. Власник сам купує запчастини. Оцей "москвич", — показує на жовту машину, що стоїть під сараєм, — зроблю за тисячу гривень. Поварю проіржавіле днище машини, заґрунтую і пофарбую. Господар купив машину за дві з половиною тисячі гривень. На матеріали для ремонту треба приблизно стільки ж. На станції техобслуговування за все взяли б 5 тисяч.

Бувало, приходили конкуренти з місцевих станцій техобслуговування, зізнається подружжя. Докоряли, що Олег перебиває їм заробітки.

Оцей "москвич" зроблю за тисячу гривень

— Люди ледве стягуються на той "москвич", бо без машини тепер у селі нема як, — співчуває жінка. — А виходить, що за ремонт треба дати подвійну ціну. Тому Олег ремонтує дешевше.

Свою машину він розібрав, а доводить її до пуття вже син, 14-річний Назар. Батько доручає йому зварювальні роботи.

— Ану покажи, що вчора робив, — каже йому, підходячи до своєї машини. — Тут усе погнило. А Назар сам поварив, порихтував і пошпаклював. Має вже своїх замовників.

Для роботи Перевера щомісяця купує кілька десятків обрізних і дисків, розчинники, ґрунтовки і фарбу.

Інструменти — ключі та викрутки — збирав роками. Напівавтомат-трансформатор для зварювання йому зробили на замовлення. Торік купив гідравлічні розтискачі для розрівнювання металу після аварії, пару лебідок, компресор і шліфувальну машину. Усього на 3,3 тис. грн. На нові "болгарку" — машину для різання металу — і електродриль цього року потратив ще 1 тис.

— Їх вистачає на рік, — говорить Олег. — Це вже п"ята "болгарка" і дриль у мене. Обміднений дріт для зварювання беру по 18 гривень за кіло. А на одну машину треба до 5 кілограмів.

Іноді Олегові віддають старі машини на запчастини. Тепер він розбирає стару "волгу". Колишній господар узяв її за 400 грн. Спершу хотів ремонтувати. Але порахували, що робота обійдеться в 15 тис. грн. Машину покинув Олегові: роби що хочеш.

×