— В Україні норкові ферми активно розвиваються останні шість-сім років. Хутро реалізують на європейських аукціонах, — розповідає президент Асоціації звірівників України Володимир Федина, 45 років.

У Данії, Нідерландах, Іспанії, Швеції, Італії, Греції та США зареєстрували випадки інфікування норок коронавірусом. Данський уряд наказав знищити мільйони тварин. Згодом чиновники визнали, що не мали законних підстав вимагати цього від власників ферм. Всесвітня організація охорони здоров'я назвала рішення про знищення норок поспішним.

— У Данії знищили близько 80 відсотків племінного поголів'я. Норківництво у промислових масштабах там розвивалося останні 100 років. Розміри збитків — мільярди євро. У багатьох випадках це була сімейна справа двох-трьох поколінь. Тепер ситуація на світовому ринку кардинально зміниться. Данці визнають, що подарували Китаю і Росії сільськогосподарську галузь вартістю мільярди євро. Ці країни мають намір стати лідерами на ринку хутра. Україна до пандемії у структурі світового ринку займала 1 відсоток. Маємо всі передумови, щоб збільшити частку цієї продукції до 10 процентів.

Ціни на хутро вже зросли на 20 відсотків. І ще підуть угору. Остаточну вартість встановлять наступного аукціо­ну наприкінці січня.

Масове знищення норок вплине на багато галузей економіки. Один із наслідків — екологічний. Наприклад, данські ферми за рік споживали до мільйона тонн відходів птахофаб­рик і рибних господарств. Що робитимуть із цим зараз — велике питання. Українські норки щороку з'їдають близько 50 тисяч тонн відходів. Якщо не буде ферм, потрібна буде промислова переробка. Приміром, спалювання.

— Не варто боятися купувати хут­ряні вироби. Якщо тварина була інфікована, вірус зникає зі шкурки через 72 години. В Україні є багато територій, де можна будувати ферми. Велика сировинна база, основу якої становлять відходи птахофабрик і рибгоспів. Перевагою також є дешевша робоча сила.

×