В Україні найбільше неоформлених працівників у сільському господарстві, гуртовій і роздрібній торгівлі, на будівництві. Загалом неофіційно працює кожен п'ятий, за даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
— Офіційно працюють більше половини українців, за нашими дослідженнями. Неофіційно 18–19 відсотків. Майже третина громадян трудиться "в сіру". Тобто отримують на картку мінімальну зарплату. Решту грошей їм видають "у конверті", — говорить 31-річна Юлія Дрожжина з експертно-аналітичного центру "Хедхантер Україна". — Роботодавці не оформляють людей, аби менше платити податків. Також, щоб потім було легше розпрощатися з працівниками. Бо звільнення з ініціативи роботодавця — проблемна процедура.
Самим працівникам потрібна офіційна робота?
— Молодь не вважає офіційне працевлаштування важливим критерієм при виборі роботи. Ще не думають про пенсію. І взагалі не зрозуміло, як працюватиме пенсійна система далі. Що старша й досвідченіша людина, то важливіше для неї працювати офіційно. Щоб виправити ситуацію, необхідно збільшувати штрафи для роботодавців. А людям роз'яснювати, що офіційне працевлаштування — не тільки пенсія. Також це гарантія соціальних виплат і оплачуваних відпусток, лікарняних, нарахування зарплати.
За якими критеріями українці обирають роботу?
— На першому місці — заробітна плата. Для 80 відсотків людей це визначальний критерій. Ще шукають можливості розвиватися й будувати кар'єру. Всі хочуть працювати в дружному колективі. Важлива особистість керівника. Працівники шукають людину, з якою буде комфортно. Молодь переважно обирає роботу, де навчатимуть чогось нового. Значення також має робочий графік. Бо часто планують поєднувати роботу з навчанням. Старші люди швидше звернуть увагу на офіційне працевлаштування. Також можливість утримання балансу між кар'єрою та особистим життям, бо мають сім'ї, дітей.
Кого шукають роботодавці?
— Найчастіше беруть із досвідом два-три роки. Однак готові працевлаштовувати й молодь без досвіду. Переважно пропонують роботу в сфері продажів і комп'ютерних технологій. На ринок праці впливає сезонність. Улітку з'являється багато вакансій тимчасового заробітку. На них беруть людей без досвіду.
Як конкурують за працівників?
— По-перше, це розмір зарплати. Люди не йдуть із компаній, де отримують конкурентні виплати. Також роботодавці пропонують навчання, медичне страхування, абонементи до спортзалів, обіди за рахунок компанії, службовий транспорт. Бачила вакансії, де працівники можуть користуватися послугами корпоративного психолога.
Жінки хочуть працювати дистанційно
— Торік вивчали зайнятість українських жінок. Один із головних висновків — саме догляд за дітьми є основною причиною, чому жінки не працюють. 56 відсотків українок сказали, що хотіли б мати дистанційну роботу або влаштуватися на неповний день. Але такі пропозиції важко знайти, — каже Дарія Михайлишина з Центру економічної стратегії.
— У новому законі про працю пропонують прописувати в трудовому договорі дистанційну роботу й гнучкий графік. Це стимулюватиме зайнятість українок. Дистанційно зможуть працювати бухгалтери, журналісти, програмісти. Є й інші види робіт, що не потребують присутності в офісі. Зараз також трудяться вдома. Але права таких людей не захищені, бо це неофіційно. Чинний Трудовий кодекс створений у 1970-х. Тоді не були прийнятні такі форми зайнятості, як дистанційна робота.
Також новим законом пропонують запровадити роботу з нефіксованим часом. Людина укладає угоду з роботодавцем, що відпрацює 10 годин на тиждень. Робити це зможе у зручний для неї час. Таких договорів можна укласти кілька і працювати на різні компанії.
Валентина МУРАХОВСЬКА
1 
1
Коментарі